Сцена 3: Знайомство в лабораторії

**Локація:** Гараж-лабораторія Вістлера, занедбаний склад у промисловому районі Детройта, 1990-ті. Всередині – хаотичний, але функціональний простір: металеві столи з хімічними колбами, ящики зі зброєю (мечі, пістолети, срібні кулі), старі книги про окультизм, стіни з вирізками про зникнення людей. Світло – тьмяне, від лампи без абажура, що гойдається. Зовні чути дощ, який стукає по даху. Саундтрек: повільна, атмосферна електроніка (натхненна Vangelis), з низькими тонами, що створюють відчуття таємничості. 

**Камера:** Починається з плану зовні: силует Вістлера і Еріка під дощем, вони заходять у склад через металеві двері. Камера слідує за ними всередину, повільно обходячи лабораторію, показуючи хаос і деталі (зброя, колби, вирізки). 

**Дія:** Ерік (15 років, мокра куртка, насторожений) стоїть біля входу, тримаючись за бік після бійки. Його очі бігають по лабораторії, він готовий тікати. Абрахам Вістлер (60 років, у плащі, шрами на обличчі) знімає капелюх, кидає його на стіл. Він дістає зі ящика пляшку води, простягає Еріку. 

**Вістлер (спокійно, але твердо):**  
"Пий. Ти виглядаєш так, ніби не їв тиждень." 

**Ерік (підозріло, беручи пляшку):**  
"Я не голодний. Хто ти взагалі такий? І що це за місце?" 

**Дія:** Ерік тримає пляшку, але не п’є, оглядає Вістлера. Камера: крупний план на його руку – тремтить, ікла злегка визирають, коли він говорить. Вістлер іде до столу, бере ганчірку, витирає кров із дробовика. 

**Вістлер (не дивлячись на Еріка):**  
"Мене звати Абрахам Вістлер. Це... мій дім, якщо хочеш так назвати. А ти – Ерік Брукс, якщо я правильно розпитав у вуличних щурів." 

**Ерік (різко, відступаючи):**  
"Звідки ти знаєш моє ім’я? Ти коп?" 

**Вістлер (з ледь помітною усмішкою):**  
"Не коп. Мисливець. Але не на оленів. На тих, хто полював на тебе щойно." 

**Дія:** Вістлер кладе дробовик на стіл, дістає зі скляної колби шприц із зеленуватою рідиною (сироватка проти жаги). Він показує її Еріку, але не пропонує. 

**Ерік (напружено):**  
"Ти вбиваєш вампірів. Чому не вбив мене? Я... один із них." 

**Вістлер (серйозно, дивлячись в очі):**  
"Ти не один із них, хлопче. Ти напіввампір. Напівлюдина. Я бачив таких, як ти. Ти можеш бути монстром – або чимось більшим." 

**Дія:** Ерік відвертається, його погляд падає на вирізки на стіні: заголовки про зникнення, вбивства, "дивні напади". Камера: крупний план на його обличчя – суміш страху і цікавості. Він торкається шраму на руці (від спроби самогубства в сцені 1). 

**Ерік (тихо, з болем):**  
"Я вбив людину. Я не можу бути чимось більшим. Я хочу померти." 

**Вістлер (різко, підходячи ближче):**  
"Слухай уважно, Еріку. Вампіри – не люди. Вони мертві. Без душі, без любові, тільки голод. Розмножуються укусом, п’ють кров, щоб жити. Але ти – живий. Твоя мати була людиною, коли тебе вкусили. Ти – міст між світами." 

**Дія:** Вістлер бере зі столу книгу з вигравіруваним символом (вампірський окультний знак). Він відкриває її, показує малюнок: напіввампір, що тримає меч. 

**Вістлер (продовжуючи):**  
"Вампіри – частина світу, як мурахи в мурашнику. Не вбивай їх за те, що вони є. Вбивай тих, хто порушує баланс – масові вбивства, хаос. Без балансу світ потоне в крові." 

**Ерік (гнівно):**  
"Баланс? Вони монстри! Я монстр! Я відчуваю це... цю жагу. Кожну ніч!" 

**Дія:** Ерік б’є кулаком по столу, колба падає і розбивається. Камера: крупний план на його очі – вони червоніють на мить, але він стискає зуби, відвертається. Вістлер не реагує на спалах, спокійно піднімає шприц із сироваткою. 

**Вістлер (спокійно):**  
"Ця жага – твоя сила і твоє прокляття. Але її можна контролювати. Ця штука..." *(показує шприц)* "...зупиняє голод. Допоможе тобі думати ясно. Хочеш спробувати?" 

**Ерік (вагаючись, тихо):**  
"А якщо я не хочу? Якщо я хочу залишитися монстром?" 

**Вістлер (з твердістю):**  
"Тоді ти помреш у тому провулку. Або станеш одним із них. Але я бачу в тобі інше. Ти можеш бути охоронцем балансу. Вибирай, Еріку. Жити чи здатися." 

**Дія:** Ерік довго дивиться на шприц, потім на Вістлера. Камера: крупний план на його руку, яка повільно тягнеться до шприца, але зупиняється. Він киває, але не бере. 

**Ерік (хрипко):**  
"Я спробую. Але якщо ти брешеш... я уб’ю тебе." 

**Вістлер (усміхаючись, але холодно):**  
"Справедливо. Починаємо завтра. А тепер – їж." 

**Дія:** Вістлер кидає Еріку консерву з їжею і ложку. Ерік ловить, але не відкриває, дивиться на Вістлера з недовірою. Вістлер повертається до столу, чистить ніж. Раптово він кашляє – коротко, але хрипко, прикриває рот ганчіркою. Камера: крупний план на ганчірку – сліди крові. Ерік помічає, але мовчить. 

**Внутрішній монолог (голос за кадром, Ерік):**  
"Він говорить про баланс, але я бачу тільки хаос. У мені. У світі. Чому я йому вірю?" 

**Дія:** Камера повільно від’їжджає, показуючи Еріка, що сидить на підлозі з консервою, і Вістлера, який чистить зброю. Світло лампи гойдається, тіні танцюють на стінах. Саундтрек затихає, залишаючи лише стукіт дощу по даху.