Сцена 1: Вступ і блукання

**Локація:** Нічні вулиці Детройта, 1990-ті. Темні провулки, дощ, неонові вивіски миготять у віддаленні. Смітники, графіті на стінах, звуки сирен вдалині. Атмосфера нуарна, сира, зловісна. Саундтрек: повільна, меланхолічна електроніка (натхненна Trent Reznor), з пульсуючим бітом, що нагадує серцебиття. 

**Камера:** Починається з чорного екрану. Голос за кадром – 15-річний Ерік Брукс, його голос тремтить від болю, але з ноткою гніву. 

**Голос за кадром (Ерік):**  
"Я монстр, народжений у тіні. Світ мене ненавидить – і я теж." 

**Дія:** Камера повільно виїжджає згори, показуючи мокрі вулиці Детройта. Дощ стікає по асфальту, відображаючи червоне світло вивіски "Liquor Store". У кадрі з’являється Ерік – худий, у рваній куртці з капюшоном, джинсах і брудних кросівках. Його обличчя частково приховане, але видно темні кола під очима. Він іде повільно, тримаючись за стіну, ніби боїться впасти. Його подих видимий у холодному повітрі. 

**Оточення:** Провулок вузький, захаращений сміттєвими баками. Здалеку чути гудок машини, хтось кричить п’яним голосом. На стіні графіті: "No Future". Світло ліхтаря миготить, створюючи гру тіней. 

**Дія:** Ерік зупиняється біля смітника, оглядається – нікого. Він нишпорить у смітті, витягає напівз’їдений сендвіч, але кидає його, коли бачить плісняву. Його рука тремтить. Камера наближається до його очей – вони на мить червоніють, ікла злегка визирають, але він стискає зуби, придушуючи жагу. 

**Внутрішній монолог (голос за кадром):**  
"Голод... він завжди тут. Як отрута в венах. Я не хочу цього. Я не хочу бути *цим*." 

**Дія:** Ерік відступає від смітника, спирається на стіну. Він дістає з кишені складний ніж, розкриває його. Камера показує його зап’ястя – він різко ріже шкіру. Кров тече, але рана заживає за секунди. Ерік кидає ніж на землю, падає на коліна під дощем, стискаючи голову. 

**Ерік (шепоче, до себе):**  
"Чому я не можу померти? Чому... я такий?" 

**Дія:** Камера від’їжджає, показуючи, як Ерік встає. Він чує кроки – група з трьох хуліганів (20-25 років, у шкірянках, один з бейсбольною битою) виходить із тіні. Вони помічають Еріка, сміються. 

**Хуліган 1 (сміючись):**  
"Гей, малець, що ти тут робиш? Шукаєш свою мамку?" 

**Хуліган 2 (зловісно):**  
"Диви, який худий. Може, поділимося з ним... пивом?" 

**Дія:** Хулігани наближаються, оточуючи Еріка. Він піднімає голову, очі блищать у темряві, але він опускає погляд, намагаючись уникнути конфлікту. Камера показує його стиснуті кулаки. 

**Ерік (тихо, напружено):**  
"Ідіть геть. Я не хочу проблем." 

**Хуліган 1 (штовхаючи Еріка):**  
"О, він ще й розмовляє! Давай, покажи, що в тебе в кишенях!" 

**Дія:** Хуліган 2 хапає Еріка за куртку, той інстинктивно відштовхує його. Сила удару відкидає хулігана на кілька метрів – він врізається в смітник, падає. Інші двоє завмирають, шоковані. 

**Хуліган 3 (злякано):**  
"Що за чортівня? Ти бачив це?!" 

**Дія:** Ерік сам наляканий своєю силою, відступає. Його очі знову червоніють, він хапається за голову, стримуючи жагу. Хулігани тікають, кричачи. Камера показує, як з тіні за Еріком спостерігають інші очі – червоні, вампірські. Вони зникають у темряві. 

**Голос за кадром (Ерік):**  
"Я не людина. Не вампір. Я щось гірше. Щось, що не повинно існувати." 

**Дія:** Ерік біжить геть, дощ заливає його обличчя. Камера піднімається вгору, показуючи панораму Детройта – місто тоне в темряві, дощ і неон створюють похмурий настрій. Екран повільно затемнюється, музика затихає.