Блейд: Незгадана Спадщина

Сцена 3: Спалах і порятунок

**Локація:** Невідома біла кімната в Європі, 2015 рік. Стерильний простір із білими стінами, мінімалістичними меблями (металевий стіл, одне крісло), слабким природним світлом, що просочується крізь завішене вікно. У кутку – медичне обладнання (монітор, крапельниця). Атмосфера – загадкова, з ноткою надії, наче притулок після хаосу. Саундтрек: меланхолійна електроніка з фортепіанними нотами (натхненна Max Richter – "On the Nature of Daylight"). 

**Камера:** Починається з чорного екрану – спалах від вибуху в бункері, звук відлуння. Камера повільно розмиває картинку, показуючи білу кімнату. Blade (37 років, у подертому плащі, з бинтами на плечі й боці) лежить на столі, повільно відкриває очі. Його погляд розфокусований, дихання важке. 

**Дія:** Blade приходить до тями, намагається встати, але падає назад, тримаючись за бік. Камера показує крапельницю, підключену до його руки – рідина знеболює. Раптом двері відчиняються, і входить незнайомка (Ізабелла, 30 років, бліда, із коротким темним волоссям, у простій чорній куртці й джинсах, тримає медичну сумку). Вона підходить до Blade, перевіряє його пульс. 

**Діалоги:**  
- **Ізабелла** (спокійно, з легким європейським акцентом, дивлячись на Blade):  
  "Ти живий. Я встигла витягнути тебе перед вибухом. Твоя кров... вона особлива."  
  - (Камера: крупний план на її руки, що перевіряють пульс, і очі Blade – спантожені.)  

- **Blade** (хрипко, намагаючись сісти, з болем):  
  "Хто ти? Де я? Моя команда... Ліза..."  
  - (Камера: зсувається на його обличчя – гнів і тривога.)  

- **Ізабелла** (сідаючи поруч, серйозно):  
  "Мене звати Ізабелла. Ти в Європі – точніше, у безпечному місці. Твоя подруга... я не знаю. Але ти вижив завдяки своїй силі. І тобі потрібен час, щоб усе зрозуміти."  
  - (Камера: панорама кімнати – стерильність контрастує з хаосом у його погляді.)  

- **Blade** (холодно, стискаючи кулак):  
  "Час? Мене атакували. Хтось із минулого Вістлера. Я хочу знати, чому."  
  - (Камера: крупний план на його очі – червоний спалах жаги.)  

- **Ізабелла** (піднімаючи руку, заспокоюючи):  
  "Ти правий питати. Але ти не один такий. Є інші... як ти. Дампіри. І є організація, яка їх контролює. Я врятувала тебе, бо нам потрібна твоя допомога. Я все тобі розкажу, якщо ти готовий слухати."  
  - (Камера: зсувається на Ізабеллу – її погляд глибокий, із прихованим болем.)  

- **Blade** (хрипко, після паузи, дивлячись у стелю):  
  "Готовий... але якщо це пастка, я знищу всіх."  
  - (Камера: повільний зум на його обличчя – рішучість повертається.)  

**Дія (продовження):** Ізабелла киває, дістає з сумки планшет із картами й даними, кладе його на стіл. Вона вмикає пристрій – на екрані з’являються схеми, що натякають на глобальну мережу. Камера показує, як Blade витягує крапельницю, сідає, хоча болить, і бере планшет. Ізабелла: "Це тільки початок". Екран затемнюється.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше