БІлеберда
Думка, яка прийшла не за адресою
Думка прийшла рано.
Настільки рано, що людина ще не була готова її приймати.
Вона постояла трохи біля входу. Подзвонила. Навіть двічі. Але всередині було тихо — там ще спали плани, прокидалися сумніви й варилася кава.
— Нічого, я зачекаю, — сказала думка і сіла на сходах.
Коли людина нарешті вийшла до дня, думка піднялася і чемно повідомила:
— Я, здається, про сенс.
— Зараз незручно, — відповіла людина. — Може, ввечері?
Думка знизала плечима. Вона не ображалася. Вона взагалі була не з тих, що наполягають. Просто пішла далі — шукати когось, у кого двері відчинені.
Увечері людина раптом відчула дивну порожнечу. Ніби щось важливе мало статися, але не сталося. Вона довго думала, що саме забула, і врешті вирішила, що це дрібниці.
А думка тим часом уже сиділа в іншому місці й пояснювала іншій людині щось дуже просте. Та слухала і кивала, хоча теж не до кінця розуміла, про що йдеться.
Так думки і живуть.
Вони не чекають, поки ми будемо готові.
Вони просто заходять туди, де їм відкрили.
#958 в Сучасна проза
#640 в Різне
Відредаговано: 15.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
