Ця збірка не має спільної теми.
І саме тому вона з’явилася.
Тут зібрані тексти, які не домовлялися між собою. Вони різні за тоном, настроєм і швидкістю, але їх об’єднує одне — бажання не заважати читачеві бути собою під час читання.
Білабирання — це не порядок і не хаос. Це стан, у якому думки можуть змішуватися без страху, а сенси — з’являтися без примусу. Десь тут є усмішка, десь — тиша, десь — спостереження, яке не потребує висновків.
Ці тексти можна читати з будь-якого місця. Можна зупинятися, повертатися, пропускати. Якщо щось відгукнеться — добре. Якщо ні — теж добре.
У цьому й полягає задум.
Дякую за перегляд!
В. Волковський