Білченя і річкове чудовисько

На річці

Філін попрощався з пані Ведмедицею і попрямував до будинку Качки. На стежці перед ним з’явився листоноша Лис. Філін привітався з ним і запитав, чи не бачив той Білченя.

— Зустрічав, — кивнув Лис. — Вони з каченятами поспішили до річки. Білченя хотів дізнатися, де живе річкове чудовисько.

— Річкове чудовисько? — тихо пробурмотів Філін.

— Я давно працюю листоношею і знаю всіх мешканців лісу, — відповів Лис. — Але ніколи не чув, щоб у нашій річці водилося річкове чудовисько.

Інспектор трохи подумав, а потім запитав:

— Можеш сказати, хто живе біля річки?

— Качка з каченятами, колонія бобрів, старий Єнот і Чапля, — перелічив Лис.

Філін подякував, попрощався й вирушив далі. Каченят він зустрів просто біля річки — вони саме поверталися додому.

— Ви, бува, не бачили Білченя? — запитав інспектор після привітання.

— Білченя? — закрякали каченята хором. Відповідь була «так», але всі перебивали одне одного.

— Спочатку ми гралися в розбійників — було дуже весело! — закрякало одне.

— А потім Білченя запропонувало піти до річки й побудувати пліт! — додало друге.

— Пліт? — здивовано підняв брови Філін, відкладаючи зошит. — Навіщо йому пліт?

— Щоб спуститися вниз по річці, — пробурмотіли каченята. — Він хоче знайти річкове чудовисько.

Небо вже затягло темними дощовими хмарами. Здавалося, ось-ось зірветься злива. Філін попрощався з каченятами і поспішив далі на пошуки.

На березі він зустрів Єнота.

— Добрий день, пане Єноте. Я шукаю Білченя. Його друзі кажуть, що він пішов до річки після школи. Ви його не бачили?

— Бачив, звичайно бачив! — кивнув Єнот. — Він сидів на плоті й спускався річкою до греблі.

— О, чудово! — зрадів інспектор.

Удалині загуркотів грім. Філін подякував Єноту за інформацію і полетів уздовж річки. Незабаром на голову й крила комісара впали перші важкі краплі дощу.

Він озирнувся. Ні плоту, ні Білченя не було видно. Назад повертатися вже було пізно, але й летіти крізь зливу було небезпечно.

Філін приземлився на берег і побіг уздовж річки. Косий дощ бив йому в обличчя. Великі холодні краплі заважали дивитися, але інспектор не зупинявся — він уважно стежив за водою, щоб не проґавити пліт із Білченям.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше