Глава 3
Наступна зміна була вночі. Цього разу Катя не могла всидіти на одному місці і безліч разів перевіряла коридор. Та все марно, там нікого окрім медбрата не було.
Сидячі на дивані вона вирішила щось почитати, в своєму смартвоні вона знайшла якусь сентиментальну літературу та розпочала її вивчати.
Ніч тягнулась довго, під ранок наша героїня вже майже не могла розтулити очей.
Майже дійшовши до проміжних дверях, її позвав медбрат.
- Гей, тут одну з пацієнток знудило, треба прибрати.
Катя помрачніла ще більше. Прибравши палату вона поглянула на дівчину, яка сиділа скарю та споглядала за нею.
Це була Настя, та сама у якої проблеми з психотропними. Вона просто тупо вдивлялась в одну точку та лише інколи моргала.
Катя вирішила не пробувати дізватись її, медбрат, повідомим що під час вечірнього обходу ця пацієнтка поцупила з карману медсестри тюбик з таблетками та намагалась проковтнути всі разом. На її ж щастя, вона подавилась та її знудило.
Катя хотіла сказати " просто дурдом якийсь" але вкотре збагнула що саме в такому місці і працює.
Вона вже не раз ловила себе на думці, що з тутешніми пацієнтами обходяться дуже демократично, все таки фінансові вкладення спонсорів оправдані.
Наступного дня в неї не було ніяких планів і вона вирішила просто лишитись вдома та наїстись вдоволь смачненького.
Її телефон задзвонив, це знову був Андрій. Цього разу вона вирішила взяти трубку. З неї одразу донісся його голос.
- Чому чи ігнорила мене весь тиждень?
- Я думав, ти на мене ображений і тому вирішила не давати додаткових приводів для сварки.
Андрій розгубився але швидко знайшов що сказати.
- Ти сьогодні вільна?, хочу погуляти з тобою.
Але Каті було все рівно до його бажань, вона відмовилась.
- Гей, кицю, зрозумій, мене ще ніколи так явно не динамили, я просто не знаю як поводитись в подібній ситуації.промовляв він.
Катя вирішила не здавати позиції.
- Ну моя бабуся завжди казала, що в будь-якій ситуації головне- лишатись людиною.
ЇЇ слова влучно заділо його роздуте его.
Не добившись від неї згоди на прогулянку , він просто поклав трубку. Та через годину був біля її підїзду.
Коли він подзвонив вдруге, вона здивувалась.
- Що знову?, запитала вона
- Я під твоїм домом, не змушуй мене мерзнути вийди сюди.
Катя поглянула у вікно і вирішила все ж спуститись донизу.
Коли вона збиралась сказати йому, що не бажає нічого мати з ним та йому краще відчепитись він раптом дістав з автомобіля маленького песика і простягнув їй.
Катя лише вирячила очі переводячи погляд з песика на кавалера.
Він швидко промовив.
- Я вже збагнув, що дорогими прикрасами тебе не вразиш, тому вирішив піти ва-банк, ось тримай, він тепер твій.
Катя хотіла відмовити але лише поглянувши в оченята цього створіння не змогла себе пересилити та взяла його до рук.
- Який лапупусик), -ласкаво сюсюкалась вона до нього.
- Так, я такий, промовив Андрій. Катя з-під лоба зирнула на нього.
Ну-ну, недовірливо сказала вона йому.
Так я заслужив твоє пробачення? Вирішив уточнити Андрій.
Катя лиш неоднозначно пожала плечима.
Ще не знаю, неоднозначно відгукнулась вона до нього.
Андрій дістав повідка з заднього сидіння та запропонував їй вигуляти малечу.
Вона погодилась.
- Навіть не знаю, в мене такий графік нестійкий, можливо йому буде не комфортно зі мною?.
- Ти, що мопсики, такі виховані, вони рідко проявляють характер, він точно не буде тобі докучати, запевнив її Андрій.
Ну добре, вмовив. Погодилась вона та вже обдумувал як їй назвати улюбленця, цього разу, андрій навть не згадував про свої успіхи в бізнесфі і намагався зробити вигляд, що йому дійсно цікаво слухати як наша героїня проводить свої зміні в центрі.
І навіть коли вони завершили прогулянку, ні разу не намагався напроситись до неї в гості.
Цього разу таке ставлення з його боку дуже потішило її, вона пригортала цуценя до себе та пригощала смаколиками.
- Назву тебе Мінкі, будеш моїм манюньчиком-лапотунчиком. Подарунок Андрія дуже потішив її та сильно підняв їй настрій, адже до цього вона б ніколи не важалислась сама завести собі улюбленця.
Та вранці, коли песик почав просити вигуляти його, вона різко змінила свою думку.
- А я думала, що сусідські спиногризи рано будять мене", ледь переосиливши свою втому вона все ж вигуляла Мінкі та повернувшись до квартири, не встигла залізти назад в ліжко, як задзвонив будильник.
#9818 в Любовні романи
#3787 в Сучасний любовний роман
#2131 в Детектив/Трилер
#850 в Детектив
Відредаговано: 06.03.2021