Урок

Як тільки Діана дісталася до свого ліжка, вона просто впала на нього, все ще роздумуючи над силою-силенною запитань, що виникали в голові.

– Ти втомилася? – здивувалась Ромка, дивлячись на Діану. – У нас же сьогодні не було уроків…

– Голова розболілася, – мовила Діана. – Ця Рада, виявляється, дуже втомлює.

– Ага, мабуть, – співчутливо поглянула на Діану сусідка. – Я навіть не уявляю, як то жити володарці блакитного вогню…

– А мені уявляти не треба, – буркнула Діана.

– Так… – сказала Ромка й сіла на своє ліжко. – Я колись думала, що це все вигадки, легенди… Мені мама в дитинстві розповідала.

– А мені розповіси?

– Та там нічого такого… Раз на тисячу років трапляється диво. В однієї дитини з племені вогню трапляється дивний дар – блакитний вогонь. Блакитний вогонь – це зустріч двох стихій: води й вогню. Дві, протилежні стихії, будуть підвладні одній людині.

– Стоп, що ти сказала? – раптом перебила Діана. – Дві стихії будуть підвладні одній людині? Тобто, я ще можу керувати водою?

Ромка стиснула плечима. «Супер, – подумала Діана. – Плюс ще одне питання до моєї нещасної голівки».

– Ром, – мовила Діана до подруги. – А ти можеш мені розповісти про День Вогню? Бо я зовсім не знаю, що то таке…

– Ти не знаєш, що таке День Вогню? – здивувалась Романна. – Та це ж наше народне свято! Наше свято! І до речі, моє улюблене.

– А коли воно? І де проходить? А як проходить?

– Так, – усміхнулась Рома, – давай все по порядку. День Вогню святкується першого січня – це найбільш спекотний день в племені вогню.

Діана здивовано підняла брови. Першого січня в людей – Новий рік, а в племені вогню – національне свято. Ну, за те не треба лишніх дат запам’ятовувати.

– День Вогню зазвичай святкують у найбільшій будівлі нашого племені, – продовжувала сусідка. – Ця будівля має назву «Преміум-Во». Вона шестиповерхова, має здоровезні зали.

– Круто!

– Зазвичай, майже всі їдуть на це свято – будівля надійно захищена, а ввійти туди можна лише за спеціальними кодом-паролем, який повідомляють нашим людям за день до свята. До того ж, охоронці проситимуть запалити вогонь, тож звичайний водяник туди не пробереться.

Це все було доволі цікаво. Діані вже не терпілося потрапити в «Преміум-Во» на Свято Вогню!

– А скільки там всього відбувається! – захоплено продовжувала Ромка. – Різні конкурси, танці, ярмарки… Так… На кожен захід буде виділено по одній залі, а буває навіть і по дві! Там є столова, де можна брати різні напої та смаколики, є ярмаркова зала, де можна щось собі придбати… До речі, там буде й група з нашої школи, але детальніше розпитай у Ніка… Також там має бути зала з конкурсами, танцювальна і зала відведена для шоу та вистав. На верхньому поверсі знаходиться зала відпочинку, де можна перепочити від того галасу, що в інших залах. Загалом, що я тут тобі розказую – ти ж сама скоро все на власні очі побачиш!

– Ага, скоріше б!

Діані й справді нетерпілося побачити це все – дуже цікаво розповіла Ромка про це свято. Діана поглянула на годинник – вже скоро почнеться заняття в пані Катрини.

За п’ять хвилин до заняття Діана вийшла на балкончик. Фіалкова галявина, яку чудово освічував місяць, розташовувалась прямо під вікнами Діани, тож дівчинка думала, а чи не…

Діана стиснула кулачки і випустила з них вогонь. А потім те саме зробила зі стопами. Перелетівши перила балкону, дівчинка стала плавно спускатись на землю. Приземлення вийшло хорошим. Принаймні, не дарма Діана усердно відпрацьовувала техніку польоту.

За декілька хвилин підійшла пані Катрина.

– Доброго вечора, – привіталась вона.

– Доброго вечора, – відповіла Діана.

– Ну що ж, – мовила вчителька, – приступимо. Створи пташку.

Руки миттю, коли Діана почула команду, стали розпалювати вогонь в долонях. Він спалахнув блакитним. За декілька секунд блакитний вогонь набув форми невеличкої пташки. Діана здійняла руки і випустила пташку з долонь. Та спурхнула і полетіла. Пролетіла коло довкола Фіалкової галявини і сіла Діані на плече.

– Чудово, – усміхнулась пані Катрина, – мені подобається, як ти створюєш образи. Що ж тепер… подвійне бокове сальто з вибухом!

Діана підстрибнула, відштовхуючись вогнем, і зробила два бокових сальто, додаючи вогню. Той набув кулястої форми і, коли Діана відштовхнула його ногою, відлетів на декілька метрів і вибухнув.

– Добре, але реакція трохи повільна, – мовила вчителька. – М’яч ледь не вибухнув біля твоєї ноги!