Випробування

Ліна та Ян пішли на навчання, а всіх інших біля входу забрала якась жіночка і повела до директора. Там їх записали на екзамен, що як виявилося відбудеться аж в понеділок і дали ключі від кімнат, де вони будуть жити. Потім та сама жіночка провела їх до Житлового корпусу і сказала, що їх кімнати на третьому поверсі. Яна та Діана виявилися в різних, але сусідніх кімнатах, а двері кімнати Лу були навпроти Яниної кімнати.

Діанина кімната була двомісною, але тут ще ніхто не жив. Справа стояло двоповерхове ліжко, біля нього два письмові стола і шафа. Зліва були два крісла і телевізор. Біля кожного крісла був комод. Діана глянула у вікно. Вид з нього був на Мертвий Ліс.

– Мда… не дуже гарний видок…

Потім прийшла Яна і Лу.

– О, в тебе хоч телевізор є, – зрадів Лу.

– А в тебе хоч сусідів по кімнаті немає, – огризнулась до нього Яна. – У мене якась противнючка. Вона ще й верхній поверх ліжка зайняла. Діано, чому нас поселили не разом?

Діана співчутливо глянула на подругу.

– Не знаю, але якщо хочеш, то можеш до мене у вільний час приходити, – сказала дівчинка, – в мене тут місця вистачає…

– Дякую тобі.

– А я? – запитав Лу.

– Ну, ви всі можете приходити до мене. Ви ж мої брат і сестра.

На обід треба було спуститись донизу. Там була їдальня. Їжа була смачною, тож смачно пообідавши діти знову піднялись у кімнату Діани. Не минуло й п’яти хвилин, як постукали в двері.

– Можна? – Діана почула голос Ліни.

– Заходьте!

У кімнату ввалилися Ліна і Ян.

– Привіт! – радісно привітались вони.

– Привіт ще разок, – сказав Лу.

– Бачу, вас уже поселили, – усміхнувся Ян.

– Ага, – сказала Діана.

– Добре, – мовила Ліна. – А ви як, готові до випробування?

– Випробування?! – здивовано мовили Лу, Яна і Діана одночасно.

– Ну так, – сказав Ян, що був здивований такою реакцією нових друзів.

– Яке ще випробування? – запитала Яна.

– Ми не чули ні про яке випробування! – підтвердив Лу.

– Я думала, тут екзамени треба здавати, – сказала Діана.

Запала мовчанка.

– А, ну так! – згодом мовила Ліна. – Авжеж! Екзамен і є випробуванням!

– Я думала, – сказала Діана, – що це якісь тести будуть…

– Які тести? – обурено мовив Ян. – Це тобі Академія Полум’я, а не якась там простолюдинська школа!

– А! – тільки дійшло до Лукаса. – То екзамени у вигляді випробування!

– Так! – одночасно підтвердили Ян і Ліна.

– А що це за випробування? – поцікавилась Яна.

– Воно просто покаже, які в тебе здібності і вирішить на який рівень та в який клас тобі йти.

– А що саме там буде? – запитала Діана.

– Ніхто не знає, – сказав Яню. – Для кожного особливе.

– А що в тебе було? – запитав Лу.

– У мене… Загалом, краще не згадувати.

– Випробування буде побудоване на ваших страхах, – сказала Ліна. – На тому, що трапилось давно, і для вас неприємне.

Всі замовкли. Страхи? Діана задумалась. Які ж страхи є в неї? Можливо, вона боїться висоти? Так, мабуть. Павуків Діана не боялась – їх в дитбудинку було повно, тож вона до них звикла. Можливо, в Діани був страх за своїх рідних, друзів? Адже Яна була для неї ледь не найріднішою людиною у світі! А мама, тато? Лу, Лола? Вона їх тільки знайшла і вже так боялася втратити їх знову!

– Дамм… – порушила мовчанку Ліна, – давайте про щось веселіше поговоримо. Наприклад про улюблені фільми.

Ця тема більше подобалась Діані. Фільми вона дуже любила, а особливо «Зоряні війни». Тому, друзі розговорились. Так вони сиділи допізна, поки Ян не помітив, що вже пізно, і тоді він з сестрою дременув додому. Згодом і Лу, і Яна пішли до себе у кімнати готуватись до сну, тож і Діана лягла спати.

***

Вихідні пролетіли надто швидко, що Діана ніяк не встигла підготуватися до екзаменів. Про це вона вже жалкувала, стоячи перед випробувальною кімнатою. Зараз там її проходив якийсь хлопчик, а перед Діаною стояла всього лише одна дитина. Серце так билося, що здавалося, зараз вискочить із грудей. Лу і Яні пощастило – вони були в другій зміні, тож їм до екзамену залишалось декілька годин.

Діана на вихідних намагалась повторити пару прийомів, що вони вивчили ще в школі Тамари Павлівни. Може, вони й пригодяться. На щастя, наставала пора повного місяцю, тож Діана мала можливість використати блакитний вогонь. Хоча, батько казав, щоб про її здібність знали не багато людей – тільки родичі, друзі… Але ж директору школи, мабуть, можна було б це знати. До речі, дід Павло навчив її робити вогонь блакитним в будь-який момент, силою думки, хоча це було доволі складно.