Блакитний вогник
3. Будь, що буде
До ранку Артем повернувся у фортецю. Навколо всі галасували, сварилися, а він просто мовчки стояв і нічого не чув. Здається, навіть було якесь покарання, але він не розчув, яке саме, та й значення це вже не мало.
День змінювався днем, свята минули. Одного ранку після сніданку до нього підійшла Ніна Іванівна і веліла йти за нею. Не те щоб його сильно хвилювало, що вона збирається йому сказати, але віддалено в пам’яті сплив спогад. Ніна Іванівна говорила, що до нього хтось прийде.
“Будь що буде”, — вирішив він і ступив у кабінет. Двері позаду зачинилися.
— Привіт, Артеме, — прозвучав до болю знайомий голос.
Артем подивився прямо і не міг повірити своїм очам. Світле волосся, голубі очі. Дівчинка стояла, тримаючи за руку батьків і з усмішкою дивилася на нього.
І буде неправий той, хто скаже, що він вже занадто дорослий, щоб вірити в дива.
#1471 в Фентезі
#365 в Міське фентезі
#460 в Різне
#51 в Дитяча література
Відредаговано: 30.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
