Канікули пройшли просто чудово. Перші декілька днів мені було важко довго знаходитися на ногах, але потім все стало нормою. Ми прекрасно відсвяткували Новий Рік та Різдво в колі сім’ї. Моє бажання було незмінним. Я хотіла перемогти Корнеліуса та покласти край всьому. І можливо воно вже зовсім скоро здійсниться. Проте цього абсолютно ніхто точно не знає.
Коли ми знову повернулися до стін рідненької академії, то нас зібрали в їдальні для того, щоб відсвяткувати початок останнього семестру першого курсу та повідомити новини стосовно того ж таки навчання, а точніше балу, який відбудеться наприкінці травня. Там деякі учні повинні будуть оголошувати підбадьорливі промови для інших. А я вже й встигла про це забути. Чи то на щастя, чи на превеликий жаль, але мої оцінки завжди були високими. Після невдалого випадку зі шкільними екзаменами я стала перфекціоністкою і старалася отримати максимальні бали, забуваючи навіть про страх сцени, з яким мені довелося б зіткнутися в тому разі, якби все пішло так і надалі.
А також нам повідомили одну цікаву новину, що якщо це бал, то ти можеш і не танцювати, але потрібно обов’язково прийти з парою. Не пройшло й десяти хвилин як мої друзі вже знайшли з ким туди прийти. Про це нескладно здогадатися у випадку Еріка і Ніколь, адже вони зустрічаються ще з кінця літа, а от того, що Аква запросить Емілі не очікував, мабуть, ніхто. Всі інші курсанти навколо також почали бігати по їдальні та шукати собі пару. І вже через двадцять хвилин майже всі когось запросили або були запрошеними. Як щодо мене, то я думала, що як завжди залишуся без пари. Але вже наступної миті до мене підійшов Джейк (одногрупник, який допоміг мені під час того інциденту з артефактами) та запросив на бал. Я з радістю погодилася. Це чи не вперше в моєму житті про мене не забули, як, наприклад на фізкультурі, не вибрали останньою. І я була цьому неймовірно щаслива. А також раділа за друзів, адже всім нам є з ким піти на це фантастичне завершення першого семестру. Та й наші сукні з Ніколь просто прекрасні. Тож все повинно пройти ідеально, за винятком того, що чи то тоді, чи наступного дня після балу мені доведеться боротися за долю людства. А після історії з артефактами я навіть не уявляю чи мені вдасться в цій битві перемогти. Адже звичайна сутичка зі скрипочкою мала такий негативний вплив на мою магію. Ну не зовсім звичайна, але це таки правда.
Приблизно через тридцять хвилин, коли вже всі домовилися одне з одним, хто з ким піде на бал, Меланія Гілберг знову попросила хвилинку тиші. Вона повідомила нам, що бал повинні організувати ми самі. І бажаючі повинні протягом сьогоднішнього дня записатися в спеціальний список, вивішений біля кабінету директриси. Коли перелік кандидатів на цю роботу буде затверджений, то всі курсанти, які братимуть в цьому участь, зможуть розподілити обов’язки між собою. Вони повинні будуть прикрасити зал, можливо навіть перефарбувати, вибрати музику, організувати музику, їжу та напої. На запитання деяких курсантів, де брати необхідні матеріали, їм відповіли, що все потрібно буде зробити за допомогою магії.
Взагалі я думаю, що бал це прекрасна ідея. Ми не мали змоги згуртуватися, потоваришувати з курсантами з інших груп, відпочити та погуляти всім разом, одягнути прекрасні сукні та похизуватися своїм чудовим виглядом. А тепер все це буде можливим завдяки цій події на честь закінчення першого курсу.
Я сподівалася, що він пройде вдало, але всі мої очікування не справдилися. Ну не зовсім всі.
#5108 в Фентезі
#1281 в Міське фентезі
#2363 в Молодіжна проза
#961 в Підліткова проза
Відредаговано: 08.07.2023