Викриття

       Коли я повернулася з вже здоровою Джессікою на зйомки, то залишилася там, щоб подивитися, як проходить весь процес. І як інакше, адже це просто геніальне видовище. Зйомки фільму – це ціле мистецтво, яке дано далеко не кожному і Джеймс прекрасно з цим справляється. Кадри, які були зняті в моїй присутності просто геніальні і я це не кажу тому, що фільм знімають за моїм сюжетом, а мелодія, яку написала є його саундтреком. Ні. Все це і справді виходить дуже класно.

       Після декількох сцен, я вирішила піти, щоб не заважати і не відволікати брата. А хіба звичайна людина, прогулюючись по Голлівуду здатна не обійти все навколо та не пофотографувати чи не кожну будівлю або навіть камінець, який лежить на землі і взагалі нічого не значить ? Ну звісно, що ні. І я та сама звичайна людина. Оскільки мій брат тут працює, то мені ще коли ми з Джессікою сюди приїхали,  дали перепустку, за допомогою якої можна було ходити по всіх майданчиках. Звісно, якщо не заважати тим, хто там знімається.

       Я встигла зустріти багатьох знаменитостей і акторів початківців, поробити з ними безліч фотографій, але ноги вже починали боліти та й дуже хилило на сон. Адже після події в літаку, мені так і не вдалося поспати, а вже минуло більше ніж дванадцять годин. Та й взагалі минулого разу я дрімала не більше шести годин.

       Неподалік від місця де я стояла, через дорогу, була стоянка таксі, куди я і направилася. Попереду мене йшов якийсь хлопчик, мабуть, актор або приходив відвідати батьків. Він був уже на середині пішохідного переходу, як раптом з-за рогу виїхала машина на величезній швидкості. До її зіткнення з дитиною залишалися лічені секунди і навіть, якщо водій натисне на гальма, то авто не встигне зупинитися. А хлопчик просто застиг від переляку та з жахом дивився на машину, що наближалася. Бігти до дитини і відпихати було дуже далеко. Я б не встигнула. Тому вирішила застосувати магію. Незважаючи на те, що на вулицях було неймовірно людно, я на швидку руку застосувала заклинання «Маска» та сказала «Штайнталіо». На щастя, магічне закляття спрацювало швидко та просто чудово і вийшло так, наче хлопчик нарешті зрозумів, що на нього чекає, якщо не зрушить з місця і відстрибнув від машини за долю секунди до можливого прикрого інциденту.

       Я полегшено зітхнула, проте розслаблятися було ще не час, адже за спиною почулися сплески в долоні.

     - О це то так. Вперше бачу такий талант,- сказав незнайомець.

     - Ви про що?- запитала я, обернувшись і побачивши, що питання було адресоване мені. Ще не час було панікувати. Ніхто не міг побачити як я чаклую. Останнім часом помітна була одна дивна річ, чим частіше практикуєшся, тим рідше з’являється блакитне сяйво, проте так відбувається лише коли поруч є звичайні люди.

     - Я про те, що ніхто раніше не встигав так швидко замаскувати перуку та ще й вдягнути її на ходу, — хитро посміхнувся чоловічок приблизно шістдесяти років і низького росту.

     - Це можна пояснити нічим іншим, як втручанням магії, — додав він.