Пентаграма

       Наступного ранку, прокинувшись та поснідавши улюбленими стравами, ми з Ніколь побачили, що сьогодні у нас буде три уроки, але всі зі стихійної магії, тож для кожної був лише один підручник. Взявши їх, ми поспішили до входу в академію, бо і цього разу заняття мало бути на свіжому повітрі, проте, якщо предмет вела місіс Вайтс, то кожного разу обирала нове місце.

       Коли ми підійшли до Астелії, то помітили, що нікого ще немає. Нас це неймовірно здивувало, проте почувши якісь голоси і пішовши на звук, ми зрозуміли, що спізнилися і заняття вже почалося.

       Першим уроком мала бути магія вогню і щоб ми випадково не спалили академію, ми пройшли до якоїсь цегляної споруди, схожої на природний спортзал. Видно було, що нею користувалися вже не раз, по на стінах виднілися явні сліди того, що вони горіли. Найпростіші заклинання ми вже пройшли, а тепер потрібно було намалювати на стіні коло за допомогою вогню. Для цього використовувалося також простеньке заклинання «Вольтеніум», проте складність завдання полягала в тому, що потрібно рукою малювати коло, а якщо вона сіпнеться, то все доведеться робити спочатку.

       Вже після першої ж спроби тим, хто володіли магією вогню заклинання вдалося, в тому числі й мені та Еріку, проте малювати коло виявилося неймовірно складно. Це було випробування на контроль магії, тож і не дивно, що виконання самого закляття було не з легких. Після декількох спроб на ділянці стіни, яка була виділена для  мене, утворилися якісь незрозумілі візерунки, які навіть не нагадували коло, тож довелося його пробувати зробити ще більшим, що було у свою чергу значно складнішим.

       Зрозумівши, що якщо я робитиму все так само, то у мене знову нічогісінько не вийде, тож очистила голову від думок та уявила як на стіні утворюється коло. Коли розплющила очі, то помітила за блакитним сяйвом, яке уже розсіювалося не тільки коло, а й те, що мої попередні малюнки утворили не що інше, як пентаграму. Це був знак того, що в мені об’єднані всі п’ять сил :стихійна, цілительська, телепатична, бойова та простору. Таке траплялося дуже рідко, тож місіс Вайтс неймовірно здивувалася. Якщо відьма малювала на стіні такий знак, сама того не підозрюючи, то це означало, що вона неймовірно обдарована і що перед нею стоїть складне завдання, деколи це врятувати своє містечко, академію абощо. Проте я точно знала, що моя місія – врятувати світ і магічні сили цілком мене підтримують та в будь-який момент озвуться з першого разу і вже не буде ніяких невдалих спроб. А те що, як потім уже всі помітили, пентаграма була блакитного кольору, то мої сили значно зросли та я на правильному шляху до своєї мети.

       Це була чудова новина. І на перерві, ми з місіс Вайтс після заняття вирушили до кабінету Меланії Гілберг, щоб про це повідомити. Вона також неймовірно зраділа, проте в її очах стояв сум. Як виявилося, за це період, що ми навчалися, темні маги почали робити поодинокі напади на дітей, які незабаром мали зробити щось, після чого отримали б свої сили. Вони унеможливлювали майбутні події і нових світлих магів, яких і так було небагато, почало ще меншати. Тому досвідчених магів відправляли на патрулювання, щоб запобігти таким подіям. Варто було б негайно зробити якийсь хід проти Корнеліуса, проте я була ще не готовою, а навіть Меланія Гілберг, одна з найкращих та найдосвідченіших магів, нічого не змогла б вдіяти. Тож трішки підупавши духом, ми з місіс Вайтс вирушили назад на уроки.

       Цього разу всі пішли до басейну, де ми спочатку проведемо заняття з магії води, а вже потім викладачка перевірить наше домашнє заклинання (те, яке ми всією групою тренувалися виконувати вчора).

       Сьогодні на занятті ми повинні були утворити бульбашку води, протримати її біля себе певний час, а потім повернути до басейну. В нас звісно все виходило наприкінці уроку, проте по тому, що довелося сушити собі одяг заклинанням, яке ми вивчили наприкінці першого семестру можна було здогадатися, що і цього разу воно вийшло не одразу. Хоча мушу зауважити, що після пентаграми, в мене збільшилися сили і в результаті я змогла утворити набагато більшу бульбашку ніж інші.

       Після того, як всі просушили собі одяг, почалося останнє заняття на сьогодні – з магії повітря. Місіс Вайтс була задоволеною тим, що у всіх заклинання вдалося одразу ж, а одногрупники кидали на мене вдячні погляди. Сьогоднішнє заняття викладачка присвятила тому, що в разі чого ми повинні вміти вберегти людину не типовим способом, деколи нам доведеться штовхнути її для того, щоб врятувати. Вона розказала, що правильно виконаним заклинанням можна утворити повітряний поштовх і людину віднесе на декілька метрів. Для цього потрібно сказати слово «Штайнталіо». Деколи це звісно може зашкодити людині, яку ми рятуємо, проте вона не отримає серйозних травм, а лише відбудеться декількома синяками та подряпинами.

        От цього заклинання мені ніяк не вдавалося втілити в життя. Коли вже майже всі одногрупники його виконали, в мене ні на метр не зрушив спеціальний мішечок, який стояв перед кожним. Воно мені так сьогодні і не вдалося. Місіс Вайтс казала потренуватися вдома, проте всі намагання були марними. Нічого не виходило.