Я прокашлялась так, наче збиралася щось сказати і Рафаель застиг, дивлячись на нас з ледь помітним тріумфом. Проте замість слів згоди, він отримав лише магічне заклинання у відповідь, яке не залишило від нього ні сліду. Ну хіба що, величезну кулю світлої енергії, яка розділилася на чотири частини дві великі і стільки ж маленьких. Більші полетіли до Ніколь та Емілі, а менші – у нашу сторону. Проте, коли наші магії об’єдналися, то злетіла вся ілюзія того, що навколо знаходилося.
Ми були в напіврозваленій хатині, а дівчата спливали кров’ю. Я одразу кинулася до них та направивши всю свою енергію на їхнє зцілення, знепритомніла.
Наступне, що я пам’ятаю, це як уже лежу в лазареті, а навколо мене знаходяться вірні друзі і Аква в тому числі.
-З вами все добре?- запитала я, поглянувши на Ніколь та Емілі.
Дівчата одразу відповіли, що все чудово та почали заспокоювати мене. Вони сказали, що мені потрібен відпочинок, проте я не змогла б заснути без відповідей, тому Ерік коротко розповів, що сталося.
-Якби ти почала зцілювати Емілі та Ніколь хоча б на п’ять хвилин пізніше, то вони б загинули. Саме тому, тобі довелося докласти всіх зусиль для цього та затратити значно більше енергії ніж в тебе було на той момент. Через це ти знепритомніла. Проте твоя магія дуже сильно допомогла дівчатам і вони почувалися так само чудово, як і тоді, коли прибули до академії. Ми дуже сильно хвилювалися за тебе та думали, що якщо не доставимо вчасно до лазарету, то станеться щось невідворотне. Ти могла втратити магічні здібності. Проте раптом після таких наших думок, твій кулон засвітився. Ніколь пригадала, що так ти перенесла всіх до академії і вирішили скористатися ним, щоб дістатися до Астелії. І уяви наше здивування, коли замість уже рідних нам стін, ми опинилися у якійсь неймовірно красивій кристалічній печері. Потім нас відкинуло за невидимий бар’єр, а ти злетіла у повітря. З усіх стін, від кристалів, до тебе полилася магічна енергія. Після всього цього, коли ми підбігли до тебе, то побачили, що на твоїй голові була малесенька діадема, у якій ми впізнали ще один магічний талісман. Мабуть, те, що ти пожертвувала собою заради інших, викликало все це і додало тобі сил. Вже через секунду все сяйво зникло, як і прикраса. Переді мною виникло слово «Корделісіон» і коли я сказав його, виник портал. Ми перемістилися до академії і одразу побігли до лазарету, де нас заспокоїли та сказали, що з тобою все буде добре, — закінчив свою розповідь Ерік.
Потім мені повідомили, що я проспала уже більше двадцяти чотирьох годин і за цей час Аква встиг приплисти назад і вони всі разом перед уроками навідали мене.
Почувши цю захоплюючу розповідь, я перестала хвилюватися. З друзями все добре, а моя магія нікуди не зникла. Все чудово і життя прекрасне. З цими думками я і заснула.
#5117 в Фентезі
#1281 в Міське фентезі
#2362 в Молодіжна проза
#963 в Підліткова проза
Відредаговано: 08.07.2023