Таємничий лист

Минуло декілька днів. Я дуже сильно хвилювалася за те, що буде попереду та  все частіше пригадувала слова Акви. От як я можу розпочати навчання в академії, якщо навіть не знаю як вона називається або хоча б її місце розташування? Або чи взагалі приймуть людину, яка навіть не вміє викликати свої унікальні чари? Все це для мене невідоме  і поговорити ні з ким, бо ні друзі, ні батьки, нічогісінько не знають про магічний світ. А таємничий хлопець з лісу явно не тутешній.  Тож знайти його та розпитати про все, що мене цікавить банально не зможу.

Розуміла лише, що якщо в мене ж є магічні сили, то потрібно таки починати щось робити. Тренування якісь провести, наприклад. Бо якщо пророцтво і справді існує, то я повинна навчитися контролювати свою магію, а не  марно витрачати час.

Почати вирішила з найпростіших речей – спробувала створити олівець. Очікувано, нічого мені не вдалося. Потім я пригадала, як допомогла Акві. Не впевнена, але то скидалося на заклинання переміщення. Наскільки мені запам’яталися розповіді хлопця, потрібно знати якісь слова типу «Феліціум» абощо, проте я нічого про це не чула раніше та й на краю урвища магія спрацювала без них. Тож заплющила очі й спробувала уявити, як олівець зі столу переміщується на мою простягнену долоню. І знову нічого. Згодом придумувала різні схожі завдання для себе, проте нічого не рухалося та блакитне сяйво навіть не думало з'являтися.

Це розхитало мою й до того розхитану ЗНО психіку і я кулею вилетіла з дому, щоб прогулятися трішки та заспокоїтися. Йдучи вулицею, відчула, що щось не так. Поглянувши навколо, помітила клуби чорного диму, які рухалися від двоповерхового будинку. А наблизившись почула як плачуть дві дитини, які не встигли вибратися з дому. Мені здалося, що полум'я ніби почало зменшуватися, проте уже через секунду воно спалахнуло з новою силою і всі шляхи відступу хлопчику і дівчинці  були остаточно відрізані. 

Я розуміла, що зволікати не можна, уявила як вогонь все зменшується і зменшується, доки зовсім не зникає та відчула як від моїх рук йде енергія, яка охоплює будинок. Розплющивши очі, побачила, що дітей врятовано, проте навіть це радісне відчуття не ховало дикої втоми. Але розслаблятися ще було не час, адже я відчула як хтось пильно стежить за мною  і хоча не побачила нікого,  все-таки  дуже сильно занепокоїлася та поспішила додому.

Заснула миттю, заледве доплівшись до м'якесенького ліжечка. Але й у снах не сказала б, що мені дали відпочити. Адже там я побачила жінку. Відчула, що вона навдивовижу добра, впевнена й впливова, але обличчя незнайомки чомусь було немов у тумані. Жінка простягнула мені якийсь пакунок зі словами: "Ласкаво просимо" й зникла. 

Дивина та й годі, але прокинувшись, я помітила поряд із собою той самий пакунок зі сну. Це була невелика коробочка кольору небесної блакиті, обмотана білою стрічкою. Відкривши її, я знайшла майстерно виконану картину із зображенням якоїсь дуже красивої будівлі, кулон та короткий лист.

        "МАГІЧНА АКАДЕМІЯ АСТЕЛІЯ

         Доброго дня, Елло.

        Ми раді вам повідомити про те, що за вашу доброту та готовність допомогти, ви  удостоєні честі бути зарахованими до магічної академії Астелія.

       Ця картина є магічним переходом до академії. Оскільки вона знаходиться далеко від  вашого  дому, до неї  буде складно  дістатися без магії. Саме тому ми й створили даний  перехід. Щоб скористатися ним, одягніть магічний  кулон, піднесіть руки до картини та  скажіть «Кельдоніо». Після  цього перед вами відкриється портал. 

       Що стосується кулона, то він не тільки допомагає відкрити портал, а і є могутнім артефактом й талісманом. В кожних світлих відьом та  чаклунів є така річ. Це може бути браслет, амулет та навіть корона. Він допомагає контролювати магію та з його допомогою затрачається значно менше сил. Після кожної безкорисливої доброї справи, зробленої вами, кулон набере більшої могутності й ви разом з ним.

       Чекаємо вас в академії наступного понеділка о дев'ятій ранку разом з  найнеобхіднішими речами. Майже все, що вам, можливо, знадобиться в майбутньому, знаходитиметься в вашій кімнаті.

       Ви навчатиметеся у нас в академії протягом 5 років. Наша система дещо інша, ніж в інших університетах та вищих навчальних закладах. Та все ж дуже схожа на ту, до якої ви                   звикли у школі. 

       На канікулах  ви зможете повертатися додому. І можу вас запевнити, що батьки будуть не проти. Вони думатимуть, що ви навчаєтеся у  звичайній  академії, яка знаходиться далеко від вашого дому, і що саме з цих  причин ви не буватимете вдома частіше. Що є чистісінькою правдою, за винятком того, що подорож за допомогою порталу займає лише декілька секунд та що академія є не зовсім звичайною. А також, ви матимете  змогу приїжджати час від часу додому і на вихідних, проте лише за  мого відома.

       З повагою, директриса академії

       Меланія Гілберг

       P.S. Я знаю ваше справжнє ім’я, проте краще продовжуйте приховувати його. Адже ви не можете знати точно, хто ворог. Не довіряйте нікому."

       Прочитавши цей лист, мені одразу стало зрозумілим багато чого. Але далеко не всі питання, які турбували мене весь час, відколи я дізналася про свою магію,  у ньому були розкриті. Та окрім цього, з'явилося навіть декілька нових. Сподіваюсь, що коли прибуду до академії, то мені нарешті все пояснять. А їхати я збираюся однозначно. Все одно робити нічого. Та й інших варіантів у мене немає.