Правда Санвірла

- Ви двоє народились з сьонячного вогню, як я. Я обрав вас своїми нащадками, хотів передати свої знання, щоб після мене були гідні боги. Та темне зло примусило зробити страшний вибір. Тоді до мене прийшов Бог темряви, Темнетон. По його, як він казав, пророцтву, один з моїх дітей повинен віддатись в жертву, щоб захищати космос. Я був дурнем. Я повірив, що моє дитя буде служити світові заради добра. Віддавши Сонцедара, я думав, що він буде гідним захисником. Та коли мій син прийшов в образі зла, повний ненависті і образи, він шукав спосіб знищити світ і тебе, Богородо.

- Темнетон сказав, що ти мене кинув в чорну діру. Там він мене знайшов і виховував, як свого сина. - висказав Сонцедар. 

- Він мені збрехав, сину... - продовжив Санвірл. - Він проявляв в тобі зло. Я одразу віддав Богороду Дрімнісу. Він точно знав, як захистити її від темряви. Темні атаки в космосі, почались якраз після моєї страшної помилки. Через це, я прошу у вас всіх прощення. Особливо перед тобою, Сонцедар. - Санвірл став на коміна, та поклонився перед сином. Я обійняла їх обох. Сонячне світло накрило нас. Це напевно зхначило, що все погане позаду. 

Рік потому.

Сонцедар разом зі мною служить в храмі Санвірла. Я залишилась із Дрімнісом та Зоревірою, навчаючи брата того, що  знаю сама. Санвірл править в космосі, і щоранку дарує своїм дітям світло Сонця. Колись, ми із Сонцедаром потрапимо в космос, щоб піклувати про людей, як боги

Кінець