Небезпека поряд

Ранок. Я прокинулась, вдягла свій тарат, і спустилась до кухні. Там вже сидиділи мої батьки. Мама щось готувала для сніданку, а батько сидів та пив чай з лимонного листя. Цей ароматний, світлий час, давав більше енергії, ніж кава. Батьки мені посміхнулись. 

- Що це ви мені посміхаєтесь? - спитала я

- Ти забула про сон? - спитав мене батько.

- Ви щось знаєте про мій сон? - я нічого не розуміла. 

- Ну Дрімніс, як бог снів, для необхідності може створювати і відвідувати сни. - пояснила мати. Мені здалось це логічним. Чому я одразу до цього не додумалась. Напевно, томущо, я не звикла вважати їх богами. 

- Тоді, що ти робила в моєму сні, мамо?

- Батько мені дозволив відвідати твій сон. - вона посміхнулась

- Я чув твою молитву. Я думаю тобі необхідно було трохи заспокоїтись, я правий? 

Вони двоє завжди були праві. Я їх обійняла і піщла до школи. Якщоб мені запропонували вибрати між ними двома, і між справжніми батьками, я б таки обрала Дрімніса і Зоревіру.

В шкільній вбираральні, я активувала око. Знову побачила ангела.

- Привіт! - я з ним привіталась

- Вітаю - відповів ангел. - якщо хочеш зі мною говорити, краще використай свої акторські здібності, і говори в телефон. 

Я не зрозуміла що він має на увазі. Та коли вангел вказав своїм пальцем, позаду мене хтось був. Це були якійсь студентки, вони зі здивованими обччами помахали мені рукою. Я їх, і вони мене взагалі не знають. Було дуже не зручно. Надалі буду поводитись себе обережно. Ангелу явно було смішно. Та я не мала на це часу, і ми двоє пішли шукати небезпеку.

- То, звітки почнемо? 

- Сам не знаю, дивно, що я нічого не відчуваю. 

- Можливо воно ще не прийшло?

- Можливо

- Мені здається, що потрібно почати з аудиторії, де буде заняття

- Чому?

- Частіше, ивні відчуття з'являються тоді, коли я в якісь аудиторії.

- Ти починаєш добре думати! - ангел так сказав, наче помічає це вперше

Я не збиралась нічого вдповідати, і як зазвичай попрямувала до потрібної аудиторії.

Почалось заняття. Я нічого не відчувала. Ніякої небезпеки я не помічала. Ангел теж мовчав, до поки до аудиторії не прийшов хлопець у сірому тараті.