Передмова. Мир у серці. Благословенний край.

ВСТУПНЕ СЛОВО АВТОРА

Вітаю тебе, мій дорогий читачу!

Перед тобою не просто римовані рядки, а часточки моєї душі, моїх спостережень та переживань. Ця збірка народжувалася на перетині любові до нашої квітучої землі та глибоких роздумів про те, що робить людину людиною.

Тут ти знайдеш і замилування красою рідного краю, і відголоски болю, який принесла війна, і вірші-притчі про цінність людської душі та вміння приймати волю Творця.

Я щиро сподіваюся, що ці поезії подарують тобі спокій, надихнуть на роздуми або стануть розрадою у скрутну хвилину. Затишного читання!

З повагою та теплом, Олена Даценко.

БЛАГОСЛОВЕННИЙ КРАЙ

Свою щедру руку Творець нам відкрив,
Гаї та діброви багатством встелив.
Кущі та дерева вдягнув, і поля —
Барвистістю квітів укрилась земля.

Як вільно отарам пастись на луках,
Джерельна вода б’є в прозорих струмках!
Між листям в садах дозрівають плоди,
В річках дістаємо улов із води.

В дібровах зелених щебечуть птахи,
Багато і квітів, й садів навкруги.
Як світло і затишно тут серед трав,
А небо блакитне — без меж і заграв!

Послухайте, любі, як серце співає,
Як рідний наш край у піснях прославляє!
Любові, добра, щастя, світла та миру
Від чистого серця бажаєм вам щиро.

МИР У СЕРЦІ

Війна принесла нам велике лихо,
Вона навчила нас цінить життя.
Так добре жити, коли в світі тихо
І легко вірити у світле майбуття.

Війна — це зло, що звідусіль несеться,
Плодиться в горі, смутку та біді.
Тож постанова хай живе у серці:
«Мир та добро панують на землі!»

Чи гніваємось на тих, хто нам найближче?
Бажаємо комусь ми гнівно зла?
Оця війна всередині — найгірша,
Страшна, руйнівна, зовсім не мала!

Чи миру хочемо в своєму домі?
Добра та радості для всієї рідні?
Нехай в серцях усіх моїх знайомих
Панує мир, як і на всій землі!