Глава 39

Глава 39    

За вікном було похмуро і холодно. Сильні пориви вітру гнали нескінченні дощові струмені, зриваючи залишки пожовклого листя з дерев та кущів. Сірі сутінки поступово зливалися в єдине ціле з чорними хмарами.

І хоча потрійне скло великого, майже на всю стіну вікна надійно захищало одинадцятирічну Кессі і від вільгісного вітру і від крижаних струменів листопадової зливи, на душі в неї було так само холодно й похмуро, як і за вікном.

Думки про рідний Нью-Йорк наповнювали серце дівчинки такою непереборною тугою, що сльози починали сочитися з її сумних очей самі собою. Вона покинула будинок лише два тижні тому, проте їй, здавалося, що минула вже ціла вічність.

У Нью-Йорку залишилася її улюблена кімната, мама, тато, Річі і найкраща у світі подруга…

Як там її Пенелопа без неї?

Кессіді до останнього дня не вірила, що батьки все ж таки виконають свою обіцянку і таки відправлять її до закритої школи-пансіону в Англії.

А вони все ж таки це зробили…

Не те, щоб вона не заслуговувала на покарання. Звісно, що заслуговувала. Вона розуміла це.

Але ж не на таке суворе!

Вона ж пояснила мамі, чому вони з Пенелопою мали втрутитися. І не просто пояснила, вона також надала матері протоколи усіх чотирнадцяти днів спостережень з повним списком постраждалих.

І не тільки протоколи, а й список літературних, серіальних і кінематографічних героїнь, яким ось такі безсердечні та зухвалі бабії зіпсували життя, завдавши тим самим нестерпні душевні страждання. Настільки підчас нестерпні, що деякі із них так і не змогли оговтатися і покінчили своє життя самогубством!

Спочатку вони з Пенелопою хотіли роздобути статистику з реального життя, але хто ж її надасть одинадцятирічним дівчаткам? Крім того, вони не були впевнені, чи існувала така статистика взагалі. Ось і довелося їм задовольнитися, так би мовити, підручним матеріалом.

Кессі була впевнена, що хто-хто, а мама її, як жінка жінку, зрозуміє. І цілком і повністю буде на її боці. Проте мама, хоч і сказала, що розуміє, але на її бік не встала. Як і тато, і Річі. І навіть хрещена.

Усі вони стали на бік Алекса. Усі вони намагалися її переконати, що Алекс – можливо і бабій та серцеїд, але при цьому, на відміну від неї, він доросла і відповідальна людина.

А от вона своїми діями не тільки зірвала таємну поліцейську операцію і спровокувала великий міжсторонній скандал, але й наразила на небезпеку кілька життів: своє, Пенелопи, Алекса та Вайлда. Причому свою настільки, що тепер її доводиться ховати від поганих людей, які хочуть її викрасти і допитати за допомогою глибокого ментального сканування.

Ага, отак вона й повірила! Погані дядьки! Які ще погані дядьки? Єдині погані дядьки, яких вона знає, це Каролінг та його дружок-троль!

Але їй ніхто не вірить, тому що вона маленька, а значить, дурненька. А от Алексу і його дружку тролю вірять, бо вони дорослі.

Більш того, саме заради них, щоб вона нікому нічого зайвого не розповіла, її зрадники батьки і зрадник брат відіслали її із рідної країни, виселили із рідної кімнати та розлучили з улюбленою подругою!

Вони що й справді думають, що, перебуваючи в Англії, вона не знайде спосіб, як зв’язатися з американською пресою? Оце наївні! Та їй варто лише захотіти!

Тим не менш, якою б ображеною Кессіді не була на батьків, братика та хрещену, вона знала, що ніколи цього не зробить. Тому що, хоча дорослі цього і не розуміють, вона може і маленька, але не дурна.

І якщо б з нею поговорили як із дорослою і усе б їй пояснили, вона б усе зрозуміла. Все-все б зрозуміла…

Вона ж не учора народилася! Їй вже майже дванадцять років!

І вона давно вже не мультики про принцес дивиться, а обожнює серіали про шпигунів та поліцейські процедурали. І тому вона все знає і про таємні поліцейські операції і про те, що таємним агентам іноді заради більшого блага, доводиться порушувати закон.

Проте їй ніхто нічого ніколи не пояснює! Їй про все доводиться дознаватися самій. От і про те що вона й насправді зірвала таємну поліцейську операцію і спровокувала скандал – вона дізналася із підслуханої телефонної розмови між своїм братом та батьком Алекса, який ніхто інший, а цілий глава Управління Міжстороньої Безпеки (УМБ).

Усі подробиці вона, на жаль, з уривчастих фраз брата не дізналася, але те, що Алекс працює разом із своїм батьком і те, що у зв’язку із скандалом тепер між УМБ та  Неблагими фейрі дуже напруженні стосунки – зрозуміла.

І тому вона також розуміла і те, що натравивши пресу на Алекса, вона нашкодить не тільки йому, але й міжсторонній безпеці.

І якщо б батьки і Річі їй відразу так і пояснили, а не розповідали усілякі нісенітниці про поганих дядьків, які хочуть її викрасти та допитати… От зовсім її за дурненьку тримають! Ну кому вона потрібна, щоб її викрадати і допитувати? Вона ж нічого не знає! Від неї ж усе завжди приховують! І нічого ніколи не довіряють, навіть самої маленької із самих маленьких таємниць.

Дівчинка тяжко зітхнула.

Вона намагалася це пояснити і мамі, і татові і Річі. Вона обіцяла, що нікому нічого не розповість. Намагалася переконати їх, що вона усвідомила усі свої помилки!

Вона навіть готова була принести кровну клятву, що ніколи більше й близько не підійде до Алекса і тому більше нічим не зашкодить міжсторонній безпеці.

І вони сказали, що вірять їй.

І все одно відправили за тридев’ять земель у богинею забуту школу.

Ні, сама по собі і школа-пансіон та графство Суссекс Кессіді подобалися.

Акуратні білі будиночки з яскраво-червоними дахами, увиті садовими трояндами огорожі, безкраї пасовища з отарами овець, старовинні каплиці та мальовничий берег затоки Ла-Манш – її життя в графстві Суссекс настільки відрізнялося від її життя у Нью-Йорку, що дівчинці здавалося, начебто вона прибула сюди не на поїзді, а в машині часу.

Шкільна директорка була прихильницею класичних відьомських традицій і тому в школі суворо дотримувалися таких традицій відьомства, як обов’язкове носіння високого гострого капелюха, наявність плеканця чорного кольору (дозволялося вибирати між кішкою, вороною та пацюком) та уроки їзди на мітлі.