Глава 36

Глава 36

Іксіон і Несс трохи схилили голови, водночас і на знак пошани своїй королеві і підтверджуючи, що вони готові до бою. Після чого гордо підняли підборіддя, і погляд їх чорних, немов бездонна прірва, очей ковзнув по рядах побратимів.

Неблагі та зимові хором у ту ж мить випустили несамовитий та пронизливий вереск підтримки, поклоніння та захоплення своїми, як вони вважали, непереможними принцами.

Мебіус між тим насмішкувато подивилася на Алекса та Вайлда й запитала:

– Пане Каролінг, пане Хьюдж, сподіваюся, і ви теж готові до поєдинку?

Алекс, який вже почав накопичувати енергію для заклинання вогню душі, хотів було відповісти з іронією в голосі: «Сподівайтеся!», але передумав і просто кивнув, не зводячи при цьому погляду з супротивників.

Услід за ним кивнув і Вайлд, очі якого теж невідривно стежили за дуже задоволеними собою принцами Неблагого двору.

Її Величність Мебіус ляснула в долоні втретє. Проте цього разу королівський оплеск супроводила також ще й змійка яскраво-блакитного крижаного полум’я, що злетівши з пальців королеви, зробила кілька почесних колів навколо арени, з кожним новим колом змушуючи натовп не тільки ахати від захоплення, але й відступити від арени усе далі і далі. Тому що вона з кожним колом не тільки сяяла все яскравіше, але й збільшувалася в розмірах, роздаючись і вшир і угору, поки раптом не спалахнула особливо яскраво і не перетворилася на прозору, як чиста джерельна вода, стіну захисного магічного пологу.

Оцінивши розміри щита та надійність захисту, Алекс подумки присвиснув. Бо могутнію була неблага королева. Дуже могутнію!

Несс та Іксіон рухалися неймовірно стрімко та швидко. Однак тренування з благими фейрі все ж таки не пройшли для Алекса задарма: бо тепер він знав, якими б швидкими не були ноги фейрі, людська мисль все ж таки швидша.

І саме тому закляття, яке він вже тримав напоготові, спрацювало перш, ніж його суперники закінчили свій перший рух.

Заряд сили душі його звіра зірвався з його витягнутої правої руки і вдарив по тому із фейрі, який стояв правіше. Він міг би нейтралізувати і обох, але двох він би нейтралізував лише на одну-дві хвилинки, а ось одного він зумів нокаутувати на хвилин п’ять-сім, не менше. П’ять-сім хвилин, протягом яких він і Вайлд виступатимуть єдиним фронтом лише проти одного противника – було більш ніж достатньо, щоб встигнути завершити бій.

До того ж, як і було розраховано Алексом, повалений вогнем його душі Іксіон впав під ноги Нессу. Проте вже наступної миті реальність перевершила його самі найсміливіші сподівання: не готовий до такого повороту подій Несс, не розібравшись що сталося, просто узяв та й спопелив перешкоду, що несподівано звалилася йому під ноги.

Цей несподіваний дарунок долі настільки окрилив Алекса, що йому раптом подумалося, а може й справді, боги на їх з Вайлдом боці.

Натовп неблагих фейрі розчаровано заревів, заулюлюкав і затупав ногами, не розуміючи, що за дур найшов на Несса, намагаючись якось вгамувати його. От тільки сила Неблагого принца була настільки великою, що вже було пізно. Від Іксіона залишився лише льодяний попіл, та і той… вже випаровувався.

Алекс видихнув. Залишилося впоратися лише з одним фейрі. Оскаженілим, щоправда! Але ж все ж таки лише з одним.

Вайлд, тим часом, миттєво оцінив ситуацію і з неймовірною для такого неповороткого кам’яного незграби, яким він усім зовні здавався, швидкістю налетів на Несса, який тільки-но що усвідомив, що накоїв. Збентежений та розгублений принц – зреагував запізно для того, щоб ухилиться від величезного тролячого кулачини та уникнути удару в ліве око.

Удар, до речі, був такої сили, що у Вайлда навіть рука заніміла. Тим не менш, на Несса його «нищівний» удар справив навіть і близько не те враження, на яке він очікував. Мало того, що фейрі тієї ж миті стовідсотково прийшов до тями, так в нього також начебто раптом друге дихання відкрилося.

– Твою ж гармову безодню! – вилаявся троль, одночасно відбиваючись за допомогою магічного щита від несподіваного трійного удару льодовим батогом і відстрибуючи якомога якнайдалі у бік.

І стрибнув так спритно та далеко, що це навіть викликало схвальне ревіння неблагих.

Спіткнувшись на вже підмерзлих останках Іксіона та підсковзнувшись, Вайлд, тим не менш, вспів перегрупуватися. Услід за чим, приземлившись на кшталт бейсболіста-раннера, він схопив обома руками ногу противника, і, подібно крокодилу, що тягне жертву за собою у воду, потяг на себе.

Несс засмикав ногою, намагаючись відчепитися від «крокодила», але ж де там! Крокодил йому дістався такий, чию пащу о так просто було не розчепити.

І тоді Його Високість вирішив позбутися крокодила у той же спосіб, у який він позбувся перешкоди, що мала нещастя впасти йому під ноги.

Різкий, до болю знайомий рух рукою і Вайлд розуміє, що ось і прийшов його кінець! І Несс з ним цілком згодний. Але і перший і другий зовсім забули про Алекса, який ці кілька десятків секунд передиху використовував для того, щоб накопити енергію для нового удару.

Побоюючись, що ненароком зачепить й друга, перш ніж пригостити порцією вогню своєї душі і Несса теж, Алекс вигукнув:

– Вайлд! Геть! І тільки після цього вже промовив: – Protection Flame!

І розрядив у противника стільки енергії, скільки він взагалі міг через себе пропустити.

Біле полум’я яскравого, як світло сонця, вогню вдарило в Несса, випаливши в його грудях дірку розміром з яблуко, з якої повноводною річкою хлинула яскраво-червона кров.

Голова Несса запаморочилася, мотнулася назад, і він втратив рівновагу. Услід за чим впав, дзвінко вдарившись головою об лід.

Тим не менш, на відміну від Іксіона, Несс не зомлів. Що, втім, було не дивно, оскільки цього разу виплеск сили був слабшим.

Все ж таки, Алекс-маг був слабкішим за Алекса-магічного звіра, який до того ж був ще й вогненним левом.

Перемагаючи біль, фейрі зробив ривок і стрибнув на Вайлда. Однак зробив він це набагато повільніше, ніж міг би, якби не був поранений.