Глава 33

Глава 33

Як тільки лікарем, що задоволено посміхався, зачинилися двері, Алекс накинув на себе та свого друга звуконепроникний магічний полог. Після чого дістав із кишені купюру вартістю доларів та простяг її другові.

– Це ще, навіщо? Я щось не пам’ятаю, щоб ти в мене позичав, – здивовано дивлячись на гроші, поцікавився той.

– Це я наймаю тебе, Річі, – пояснив Алекс. – Я міг би, звичайно, усе розповісти тобі, і просто як другові, але мені та Вайлду усе одно, скоріше за все, знадобиться адвокат. Ну і, крім того, тепер, коли ти мій адвокат тебе не зможуть викликати і допитати як свідка. Отож, це і твій захист теж.

Річард прийняв купюру і вказавши головою на стільці, запитав:

– Присядемо?

Алекс кивнув, осідлав найближчий до нього стілець і почав свою розповідь. Він не став нічого приховувати від свого друга і адвоката. Він розповів Річарду усе, що сталося за день, починаючи зі свого прибуття у квартиру Телемака.

Наслідуючи прикладу друга, Річард поставив свій стілець напроти і теж його осідлав.

– Ти маєш рацію, історія про те, що Телемак втік, тому що злякався – неправдоподібна, – вислухавши Алекса, погодився він. – Телемак, звичайно, рідкісний мерзотник, але не боягуз! Крім того, чого йому було лякатися? Того, що його вишлють із нашої реальності? Так і тікав би тільки із нашої реальності. З точки ж зору Неблагого двору він не зробив нічого ганебного. Смертні для них істоти нижчого порядку, й тому чхати вони хотіли на те, скільки з них він приніс у жертву. Що ж до його торгівлі «фейрійською втіхою» – так це взагалі бізнес. Та ще й прибутковий. Звичайно ж, Неблагі цього в голос не скажуть. Більш того, вибачаться і зроблять усе, щоб зам’яти скандал. Проте, у душі залишаться при своїй думці і тому ніколи не повірять, що Телемак втік. Втім, це їхні проблеми. Наша ж проблема в тому, щоб вони нічого не змогли довести. Тебе вони не прочитають. А ось Вайлда можуть і, до того ж, на законних підставах. Але, на щастя, у мого батька є артефакт, за допомогою якого можна відкоригувати пам’ять без шкоди для психічного здоров’я реципієнта.

– Стівен розробив артефакт, здібний змінювати пам’ять, не завдаючи при цьому пацієнтові шкоди? – здивовано перепитав Алекс.

– Нажаль, ні, – усміхнувся Річард. – Папа усього лише розробив артефакт, який допомагає пацієнтам, що страждають на посттравматичні розлади, замінити жахливі спогади на більш зручну для них версією. Це працює як самообман, і тому заміна пам’яті можлива лише у тих пацієнтів, які дійсно хочуть забути один варіант подій та замінити його іншим.

– І звідки в нас впевненість, що менталісти зимових не запідозрять маніпуляцій зі свідомістю Вайлда? – поцікавився Алекс. – Більш того, Вайлд – фейрі, тому ще невідомо чи подіє на нього артефакт, – додав він, з явним скепсисом у голосі.

Річард кивнув з розумінням, лукаво посміхнувшись при цьому.

– А звідти, що батько розробляв цей артефакт на замовлення ні кого-небудь, а Її Величності Елани для однієї з її фрейлін. Зрозуміло, що на це була також і згода цієї самої фрейліни. До речі, після того, як Вайлд пройде процедуру зміни спогадів, можна буде попросити Її Величність переглянути його пам’ять. Мамі вона не відмовить. І якщо навіть Елана не зможе побачити нічого іншого, крім того, що Вайлд і сам буде готовий їй показати, то і ніхто інший теж не зможе нічого зайвого побачити.

У відповідь на це Алекс закотив очі, нервово реготнув і поцікавився:

– Може тоді ще й твою молодшу сестру сповістимо і її подругу і твоїх діда та бабку і ще пів Нью-Йорка! Річі, ну що ти несеш?! Твій батько так, без нього ніяк, але розповідати про те що я загриз Телемака ще й твоїй матері та Її Величності Елані?!

Його співрозмовник зітхнув і пояснив:

– Алексе, по-перше, я сподіваюсь на те, що Її Величність подивиться пам’ять Вайлда і побачить там тільки те, що і усім іншим можна бачити. Чи є при цьому ризик, що вона побачить ще щось? Так, такий ризик є. Але краще це щось побачить вона, ніж зимові. І тоді це вже буде зовсім інша справа, про яку ми, втім, потім подумаємо. Що ж до мами, то їй я скажу, що мені потрібно точно знати, якими будуть свідчення мого підзахисного, щоб уникнути неприємних сюрпризів під час судового процесу. І це буде чистою правдою.

– Добре, як вважаєш за потрібне, так і зробимо, – миролюбно погодився Алекс. – А що скажеш стосовно нашого з Вайлдом перебування у квартирі Телемака? Чи вдасться нам домовитися з Неблагими, щоб вони заплющили на це очі?

– Того перебування, яке із зломом та незаконним проникненням? – посміхнувшись, уточнив адвокат.

– Так, саме цього перебування, – закотивши очі до стелі та криво посміхнувшись, буркнув його клієнт.

– Якщо б замість того, щоб закувати вас в антимагічні наручники й полонити з метою розпродати по частинам, вони викликали поліцію, то ні, ми б не домовилися. А так, куди ж вони дінуться?! – пирхнув Річард. – Навіть при тому, що лікарю-м’яснику, якого ти ледве не з’їв, доведеться підчистити пам’ять, його свідчень все одно буде більш ніж достатньо, щоб ні в кого не залишилося сумнівів, що за доля чекала на тебе, та Вайлда. Крім того, в нас будуть й інші докази. І свідчення особистих головорізів Його Високості. Навіть того, що ви вже накопали – більш, ніж достатньо для того, щоб і зимові і Неблагий двір пішли на все, в тому числі й на те, щоб зробити вигляд, що вірять у втечу Телемака – тільки б якомога швидше і якомога глибше поховати цю історію.

– Поховати, але не забути, – розуміюче кивнув Алекс. – Тому що Телемака мені не пробачать. Та й Вайлду теж.

– Ні, не пробачать, – підтвердив співрозмовник. – Якби Телемак був у наявності, то помста вам – була б тільки його особистою справою. Але його нема. І неблагі впевнені, що так чи інше, але ти приклав до цього руку. Тому тепер це справа честі усього їхнього двору.

– Нас з Вайлдом неблагі і раніше не особливо полюбляли. Більш того, Телемак ще рік тому передав мені чорну мітку, – посміхнувся Алекс. – Ось тільки руки у них були короткі, щоб дістатися до нас із Вайлдом! Щоправда, тільки доти, поки не втрутилася твоя сестра! Щоб її! Тому просто прибери її від мене і, повір мені, я і Вайлд – ми про себе чудово подбаємо! Повірити не можу, що говорю це, але мене щиро лякає перспектива нової зустрічі з цією одинадцятирічної бандиткою!