Глава 28
Хто знає, можливо, переможена, знехтувана і усіма забута Хель колись і заспокоїлася б. І перестала б шукати нові способи знищення Сурта та підпорядкування собі світів.
Однак одного прекрасного дня (прекрасного для неї, але ж не дуже прекрасного для усіх інших) одна з завірюх, що повернулися з півдня, розповіла своїй Володарці про казан Всезнання, зазирнувши в який можна взнати не тільки те, що було, що є і що буде, але і те, що могло б бути і могло б статися.
Але ж ось невдача!
Завірюха б ніколи не прознала про цей казан, якщо б не землетрус, що сколихнув землю і небеса на багато кілометрів навколо. Проте ж причиною цього землетрусу, по іронії долі, став ніхто інший, а саме цей же казан, що вибухнувши, злетів у повітря і розлетівся на мільярд дрібних частинок.
Завірюха сама цього не бачила, але їй розповів дим з димоходу, що сталося це через те, що відьма Керрідвен, яка готувала змінююче долю зілля для свого невдахи сина, чи то випадково, чи то по чиїмось злому наміру поклала у казан замість узрів-трави, розрив-траву.
Хоча, якщо врахувати кількість уламків і те, що вони розлетілися по найдальшим куточкам усіх дев’яти світів – то, швидше за все, за вибухом все ж таки стояв чий-то злий намір. Напевно, хтось дуже й дуже не хотів, щоб Керрідвен вдалося відкоригувати вдачу свого сина.
На користь злого наміру говорив також той факт, що випадково такий потужний розривний ефект вряд чи міг бути досягнутий. Такої розривної потужності можна було досягнути тільки у тому випадку, якщо б розрив-трава була заговорена особливим чином та ще й додатково наповнена силою.
Знайти і зібрати мільярди дрібних уламків, розкиданих невідомо де по дев’яти світах – та ще задачка! Але чого-чого, а терпіння у крижаної діви, як відомо, завжди було більш ніж вдосталь. І тому, хоча Хель й розуміла, що витратить на збирання уламків казанка Всезнання незліченну кількість часу – її це не зупинило…
Тому що в неї попросту не було іншого вибору…
Після того, як у долю дев’яти світів втрутилися пророчі норни її єдиною, її останньою надією на звеличення – залишилося альтернативне пророцтво.
Саме тому Хель нікому не довіряла: протягом кількох тисячоліть вона своїми власними руками збирала уламки казанка та склеювала їх між собою.
І, зрештою, нагорода все ж таки знайшла свого героя, точніше героїню…
Вдячний за відновлення своєї цілісності Казан Всезнання напророчив Владичиці Ніфльхейму та Хельхейму – хоча і усього один, але ж доволі таки міцний шанс, як він напутливо виразився, стати все ж таки визнаною усіма Богинею-творцем.
Для цього, за словами Всезнаючого казана, всього-то й треба було, щоб один певний обраний нащадок Сурта обезглавив його вогненним мечем Леватайн.
– Один певний обраний нащадок Сурта?! – істерично засміялася Хель, насилу стримуючись, щоб не розплакатися від розпачу. – Ти що знущаєшся з мене?! Та, ти хоч уявляєш собі, нетямущий, пустоголовий горщик, скільки цей невтомний племінний жеребець наплодив нащадків до того й тим більш після того, як зрозумів, що його розбите мною серце чудово лікується шляхом підкорення інших, численних жіночих сердець! Та в нього цих нащадків… просто невимірна кількість! І ось як?.. Як я зрозумію, хто з них той самий один-єдиний Обраний?
– Легко! Бо цей обраний буде дуже особливим нащадком Сурта! По-перше, він єдиний з усіх нащадків Сурта успадкує здатність Владики Муспельхейма, перетворюватися на крилатого лева зі здібністю виригати із своєї пащі полум’я. По-друге, тільки-но цей Обраний, і не який інший, зможе взяти в руки Леватайн і, при цьому, меч не спопелить його на місці, – авторитетно та напутливо пояснив «нетямущий, пустоголовий горщик».
– Крилатий лев, що здатен вивергати полум’я зі своєї пащі – це достатньо рідкісна особлива прикмета, – погодилася крижана діва. – Одначе, при тієї кількості нащадків, що вже є у Сурта і ще з’явиться – знайти одного – навіть і такого особливого усе одне буде не просто. Але ж найти, це не все… Його ще й треба буде якось примусити за допомогою меча Леватайн відняти голову своєму могутньому пра-пра-прадіду. Ну і як я це зроблю? Тим паче, щоб скористатися Леватайн, його ще треба якось відібрати у норн, і я навіть гадки не маю, як це зробити... – задумливо бурмотіла Хель, звертаючись швидше до самої себе, ніж до казана.
Казан же вирішив, що усі озвученні крижаною дівою питання до нього, і тому відповів.
– З норнами не допоможу. І з мечем, відповідно, теж. І взагалі, я був би дуже тобі вдячний, якби норни про мене не прознали, – пробурчав він. – Що ж до обраного нащадка Сурта… То чому б тобі не вчинити з ним так само, як і з Суртом? Просто приворожи його, і справі кінець! І як тільки він від кохання зовсім втратить розум, попроси його допомогти тобі з твоєю «маленькою» проблемкою.
– Але ж те, що Сурт був закоханий в мене до безтями, тим не менш, не завадило йому повірити норнам... – Хель задумливо кусала свої губи. – А ти кажеш, що я маю лише один шанс.
– Так і є, лише один єдиний шанс, – підтвердив казан.
– Значить, я маю діяти напевно! – рішуче заявила Хель. – І з цієї причини я більше не маю права покладатися на примарну силу приворотної любовної пристрасті, яка мене вже одного разу підвела! Бо яким би сильним не був приворот, усе одне потрібно буде удавати з себе закохану. Удавати пристрасть! Бррр! Занадто це було довго та складно! Як згадаю, то здригнуся! І до того ж ще марно! Тому цього разу, я попросту позбавлю цього нащадка волі та зроблю його своєю маріонеткою!
– Прошу пробачення, Владичице, що заперечую, але твій план з маріонеткою, на жаль, не спрацює! – з зітханням заперечив Казан Всезнання. – Позбавлений власної волі Обраний не зможе підкорити меч Леватайн. Бо неможливо підкорити тим, чого не маєш. Отож, тобі потрібен спосіб – заставити Обраного діяти з власної волі. Саме тому я й порадив тобі навіяти Обраному пристрасть, яка б зробила його сліпим та глухим до власних доводів розуму і змусила б бажати тільки того, чого бажаєш ти. І ще одна важлива порада, Владичице: ти повинна пам’ятати і ніколи не забувати, що доля цього обраного нащадка Сурта – або врятувати світи, вирощені Іггдрасіль або занапастити. І з цієї причини змусити його діяти згідно з твоїми бажаннями, навіть під впливом привороту, буде не дуже просто. Уж норни, повір мені, про це подбають.
#527 в Фентезі
#115 в Міське фентезі
#187 в Молодіжна проза
академія магії, гумор та протистояння характерів, магічний детектив
Відредаговано: 26.11.2022