Макс і Денис третій тиждень не висовують носів з інтернету. Вони ознайомлюються з новими термінами і вчать замудрі цитати, щоб скласти для Гліба годящу інструкцію з популярності.
- Якщо людину полюбити, вона одразу стає впевненішою у собі. Але ти повинен не лише брати любов, а й віддавати її. Створи у своїх фанатів ілюзію, що ти їх теж любиш, цінуєш, піклуєшся, ясно? – товкмачить Макс завчені фрази Глібу по телефону, і почувши від того понуре «угу», натискає відбій.
Два найпопулярніші хлопці школи сидять вдома в одного з них (у Дениса, якщо бути точними) і працюють над інструкцією замість того, щоб готуватися до ЗНО.
- О! – вигукує Денис, щось там вичитавши на моніторі. – Оце теж треба внести в його словник.
- Що там? – питається Макс.
- Йоло, - Денис тицяє в екран. – YOLO. You Only Live Once. Типу, роби що хочеш, кайфуй, життя одне. Пишуть, що відома фразочка.
Макс чухає потилицю і кривиться.
- Ти впевнений, що воно йому треба? Ми вже три сторінки А4 списали всякими словечками і фразочками.
- Це остання, - обіцяє Денис.
Він копіпастить нове поняття до власноручно складеного словничка і надсилає Глібові.
- Щоб бути популярним, Хліб має бути в тренді, - він так і продовжує по-своєму називати молодшого друга.
- З висівками, чи що? – знущається Макс і сам осмикує себе, мовляв, тьху, набрався дурнуватих жартиків від цього йолопа.
Вони зустрічаються з Глібом в понеділок у школі, і той одразу починає з обурення:
- Що оце за дурня, яку ви мені надіслали?
- Не дурня, а поняття, необхідні у повсякденному спілкуванні кожного популярного хлопця.
Звісно, вони прибріхують – самі ж ті слова вперше вчора в інтернеті знайшли, але то все для солідності і для благого діла. Взагалі, хлопці помічають, що Гліб посмілішав, і тішаться, бо здається їхня методика працює. В коридорах з Глібом вже починають вітатися учні молодших класів, однокласники на перервах частенько кучкуються біля його парти, а вчитель фізкультури на тренуваннях муштрує його більше за інших гравців, бо з нового семестру – в основний склад.
За обідом у їдальні Денис з Максом диктують Глібу новий пункт інструкції.
- Пиши. Пункт номер три. Будь у тренді і роби тренд зі всього, що робиш.
Гліб записує, а тоді питає:
- Так що саме я маю робити?
- Слухай тільки модну музику, заведи хобі, яким можна зацікавити інших… Ну не знаю, піди в перукарню і попроси зробити тобі якусь круту стрижку. Словом, на що фантазії вистачить, те і роби.
- Я не можу модну музику, - похнюплюється Гліб. – Там зараз усі тих, як їх… мухоморів якихось слухають. А мені Chainsmokers подобаються.
- Тю, все ж правильно! – вигукує Макс. – Ніяких мухоморів не треба. Chainsmokers – модніше! Ну, може, не в нашій школі, але загалом у світі – однозначно. Ти маєш бути на крок попереду, так що скачуй і слухай всяке модне у світі, а не в нас. Розумієш?
- Угу.
- І ще одне – показуй людям те, що вони хочуть бачити, - уточнює Денис.
- А що вони хочуть бачити?
- Ну, є речі, які точно сподобаються кожному. От тваринок, наприклад, люблять всі. Котиків, собачок, хом’ячків… Маєш щось вдома?
- Кіт є.
- Ну от, більше фото з ним й історій всіляких!
- Та ну… - кривиться Гліб. – Не по-пацанськи якось…
- Зате дівчатам сподобається! – парирує Денис.
Гліб занотовує старанно, але дуже сумнівається щодо кота. Ну і як то він зробить селфі з Мурчиком і потім буде хвалитися у класі? Та ну, хлопці ж засміють.
Макс нагадує про «бути в тренді» і настійно рекомендує Глібові вивчити, що зараз в тренді, а що – ні. Він згадує всі розумні цитати, які вичитав вчора, і повчає:
- Ганити споживацьке суспільство, віртуальність і показушність більше не модно.
- А що модно?
- Модно насолоджуватися. Модно YOLO. You only live once, - підхоплює Денис.
- Розумні книжки теж читай. Бажано такі, які ніхто з твого оточення не читає. Ти можеш порекомендувати їх усім, і навіть якщо читати ніхто не буде, вже від однієї назви тебе заповажають.
Тут Гліб сумнівається ще дужче. Він з книжками не дуже, а з розумними – тим паче. Та й які розумні книжки може читати хлопець-дев’ятикласник?
Макс і Денис дуже втішені з того, якими розумними порадами скеровують Гліба. Гліб порою на них сердиться, але потім згадує, що сам винен. Сердитися він починає, коли треба вчити нові слова чи робити щось таке, що йому геть не до душі. Але, на власний подив, він помічає, що поради хлопців діють! До нього починають прихильно ставитися вчителі, хоч старанним учнем Гліба важко назвати, і поважають однокласники, хоч він ні до кого не підлещувався і сам дружби не пропонував.
Макс пояснює, що на дружбу не потрібно напрошуватися. Нав’язуватися, підходити першим знайомитися чи пробувати обмінятися телефонами – то найгірше, що тільки може бути. Люди, які самі зробили перший крок тобі назустріч, назад не захочуть відступати хоча б з гордості. Інша справа – якщо наступаєш ти: тут вже треба тікати. «Тому ти повинен заохотити людей зробити крок в твоєму напрямку». Але заохотити, а не змусити. Ніхто не любить, коли його змушують. І якщо раптом щось, ніхто тобі потім не закине, що ти сам нав’язався на дружбу, а тепер випендрюєшся. Випендрюватися можна тільки в стосунках, які ініціював не ти. Тільки в стосунках, у які тебе запросили або які у тебе випросили.