Найпопулярніші хлопці у середній загальноосвітній школі №22 сидять на парті і смокчуть чупа-чупси. На перервах Денис і Макс завжди в оточенні кількох симпатичних однокласниць, лузерів-підлабузників зі свого класу і роззяв з інших класів, які прийшли «потусуватися» в колі місцевої шкільної богеми.
- От скажіть, дівчата, якщо Ви не можете протистояти, що треба робити? – питає Денис серйозно, підморгуючи однокласницям і ледве стримуючи усмішку.
Дівчата знизують плечима, з сердечками в очах прикипівши до Дениса в очікуванні його чергового жартика.
- Протилежати, - каже він і не стримує регіт.
Вся купка на задніх партах заливається сміхом, наполовину щирим, наполовину витиснутим з поваги до найпопулярнішого хлопця у школі. Деякі дівчата червоніють і потуплюють погляди, лише Макс ніяк не реагує, зосереджуючись на чупа-чупсі, – він цей жарт чує вдвадцяте.
- Ви тут головні зірки школи? – чується десь з-за спин зівак, які з’юрмилися біля Дениса і Макса.
Зіваки розступаються. Макс і Денис втуплюють погляди у високого незнайомого хлопчину, з вигляду на рік-два молодшого за них.
- Я прийшов з вами дружити, - каже хлопець.
Макс кидає смішок.
- Ну прилаштовуйся десь тут і дружи, - говорить він.
- Не так дружити, - спокійно заперечує кандидат у друзі. – Я хочу на парті біля вас сидіти.
Якщо цієї фрази ще не достатньо, щоб Денис і Макс придивилися до хлопця, то його твердий виважений погляд змушує їх зацікавитися.
Вони обідають у шкільній їдальні разом, і півшколи заздрить цьому зухвалому дев’ятикласнику, який в другий же день в новій школі зблизився з найпопулярнішими її учнями.
- І для чого ти хочеш з нами дружити? – запитує Макс, відставляючи тарілку і прищурюючи очі.
- Я б не так спитав, - каже Денис. – Дружити з нами хочуть всі, але чого ми повинні подружитися з тобою?
Хлопець піднімає очі від своєї тарілки, і в них світиться крихта непевності, така дивна після зухвалого дефіле між партами чужого класу і впевненого «я хочу».
- Ви не повинні. Взагалі-то, дружити не обов’язково. Просто навчіть мене. Я хочу стати таким популярним, як ви.
Макс з Денисом переглядаються зі скептичними усмішками, і вже готові послати хлопця їсти за інший столик, але він продовжує:
- Вам же треба передати комусь свою майстерність по наступництву. Ем… така собі естафета популярності. У вас через півроку випускний. Хто тоді буде у школі найкрутішим?
Найпопулярніші хлопці школи на мить розгублюються, не знаючи, що відповісти новенькому. Першим перестає дивуватися і починає говорити Денис.
- Тебе як звати?
- Гліб.
- Значить, Хліб, - Денис повертає свій звичний грайливий настрій, знайшовши свіжий жарт.
- Г, а не х. Г-л-і-б, - майже ображено виправляє Гліб.
- Кажу, Хліб, значить, будеш Хліб, - вже серйозно продовжує Денис, а тоді звертається до Макса. – Допоможемо хлопцю?
- Благодійність? – Макс піднімає одну брову догори, і Денис розуміє, що авантюра його другу теж припала до смаку.
- Благодійність. Для майбутніх поколінь школи.
У тоні Дениса чується смішний, але не злий пафос, і новенький дев’ятикласник широко усміхається, розуміючи, що його зухвала витівка, здається, матиме результат.
- Зошит чистий маєш? Записуй, - командним тоном говорить Макс.
Гліб дістає зошит з рюкзака, який на диво доречно потягнув із собою в їдальню, і нашорошує вуха так, ніби зараз конче повинен розчути і занотувати котрусь із найбільших загадок Всесвіту.
- Отут, на обкладинці, пиши – ін-струк-ці-я з по-пу-ляр-но-сті. Інструкція з популярності, - повторює Макс і підморгує Денису.
Два найпопулярніші хлопці школи жартують і тішаться, ховаючи за усмішками цікавість, азарт і трохи страху перед невдачею нової забавки, яка так раптово впала їм на голову. Їм вперше так весело від власної популярності і вперше вони не проти з кимось нею ділитися.
«Що ж поставити першим пунктом?», - думають обоє, вмить серйознішають і раптово переглядаються, ніби щойно їх осінив якийсь серйозний здогад.