Глава 8. Нічна розчіска, несказані слова та передчуття листа

Глава 8. Нічна розчіска, несказані слова та передчуття листа

Вечір у ЖК «Bleak Sea» нарешті добігав кінця. Незважаючи на приховані шторми, що вирували між дорослими, зовнішній фасад світського прийому вдалося зберегти. Гості збиралися додому, а в розкішній вітальні пентхауса родини Пак панувала атмосфера удаваного спокою та вишуканого прощання. Дорослі тепло обмінювалися фінальними любезностями, підтверджуючи попередні домовленості: уже з наступного тижня пані Су Рьон мала офіційно розпочати приватні заняття з підготовки дітей еліти до вступних іспитів.

Вікторія Корсакова, прощаючись із господинею дому, м'яко й по-материнськи обійняла Су Рьон за плечі. Вона похилила голову і, дивлячись прямо в очі колезі, шепотом, сповненим щирого прохання, мовила:

— Су Рьон, я дуже прошу тебе вибачити за сьогоднішні непорозуміння... Я особисто поговорила з Ростіславом. Він просто переляканий і розгублений, але він обов'язково прийде до тебе на заняття. Я переконаю його спробувати ще раз.

Су Рьон стримано, але тепло усміхнулася у відповідь. Вона добре розуміла Вікторію і поважала її як матір.

— Не хвилюйся, Вікторіє, — так само тихо відповіла Су Рьон. — Якщо він прийде з відкритим серцем, я зроблю все можливе, щоб він не просто вивчив ноти, а справді закохався в музику так, як люблю її я.

Тим часом молодь попрощалася у передпокої. Су Ґьон із притаманною їй легкістю швидко знайшла спільну мову з Єлєною та Ростіславом, обіцяючи їм підтримувати зв'язок і допомагати з адаптацією.

Пак Йон Хва та Дем'ян стояли трохи осторонь від інших. Їхні погляди перетиналися в напівтемряві холу, залишаючи між ними лише гарячу, невидиму для сторонніх електрику. Вони обоє вже прийняли рішення: поки що не варто розкривати свої почуття перед батьками. Попереду на них чекали складні вступні іспити, війна бізнес-інтересів та жорсткі родині правила. Прийде час, і вони стануть перед усім світом разом, але зараз їхнє кохання потребувало тиші. Вони мали надійних союзників — Су Ґьон та Ростіслав клялися берегти цю таємницю за будь-яку ціну.

Дем'ян, надягаючи куртку, нахилився трохи ближче до Йон Хва і глянув на неї з такою ніжністю, якої від нього раніше ніхто й ніколи не бачив.

— Я напишу тобі романтичного листа, — тихо шепнув він, щоб ніхто не почув. — Напишу, де і коли ми зустрінемося за межами цієї вежі. Обіцяю, це буде наш найкращий вечір.

Йон Хва лише ледь помітно кивнула, відчуваючи, як прискорюється її пульс. Вона знала, що відтепер житиме лише з нетерплячим очікуванням цього листа від свого коханого.

Проте від проникливого погляду Су Рьон важко було щось приховати повністю. Спостерігаючи за донькою протягом прощання, мати помітила дивний сяючий блиск у її очах та ніжно-рожевий рум'янець, який не сходив з її щік. Су Рьон окинула підозрілим поглядом Су Ґьон, миттєво зрозумівши: старша донька з кимось дуже близько здружилася за цей вечір, і її молодша сестра явно про це знає.

Після відходу гостей пентхаус занурився в нічну тишу. За вікнами все ще монотонно шелестів осінній дощ. Су Рьон, за своєю давньою сімейною традицією, зайшла до кімнати Йон Хва. Вона взяла срібну розчіску і сіла позаду доньки, яка сиділа перед дзеркалом у білій шовковій піжамі.

Мати повільно, м'якими рухами почала розчісувати довге, темно-синяве волосся Йон Хва. У дзеркальному відбитку їхні погляди зустрілися.

— Йон Хва, люба... — спокійно й розважливо почала Су Рьон, проводячи гребенем від коренів до кінчиків. — З кожним роком ти стаєш усе більше схожою на прекрасну квітку. Скажи мені, з ким ти спілкувалася весь цей вечір? Хто той, хто змушує мою слухняну доньку так яскраво сяяти й червоніти?

Серце Йон Хва на мить завмирало, але вона згадала обіцянку, дану Дем'яну, і свою мрію захистити їхній крихкий світ. Вона опустила очі й тихо солгала:

— Мамо, нічого особливого... Мені просто дуже сподобалося проводити час тут, в Одесі. Мені здається, ця осінь буде справді чарівною. Я просто щаслива, що ми тут.

Су Рьон не стала тиснути. Вона мовчки продовжувала розчісувати волосся доньки, але про себе вирішила: спробувати випитати правду в Су Ґьон буде набагато простіше.

Закінчивши з Йон Хва, Су Рьон вирішила спочатку зайти до кабінету чоловіка. Вона розуміла, що їхній спалах на кухні залишив неприємний осад. Будучи мудрою жінкою, вона вирішила вибачитися перед Мін Хо за свою емоційність.

Коли вона зайшла до кабінету, Мін Хо сидів за робочим столом із паперами. Побачивши дружину, він одразу підвівся. Його серце миттєво розтануло — він обожнював її пристрасну, палку натуру, і навіть її вибуховий характер лише підкреслював, наскільки вона жива та віддана всьому, що робить.

Мін Хо підійшов до неї, без слів обійняв за талію та ніжно поцілував у губи, повністю забувши про розбите вино та суперечки.

— Я чекаю тебе в ліжку, коханий, — тихо мовила Су Рьон, посміхнувшись йому на прощання.

Йдучи до спальні, Су Рьон проходила повз кімнату Су Ґьон і помітила, що світло все ще горить. Двері були трохи прочинені, і Су Ґьон захоплено про щось шепотіла по телефону зі свою подругою.

Су Рьон зайшла до кімнати й суворо запитала:

— Су Ґьон? Чому ти ще не в ліжку? Вже пізно!

Дівчина миттєво відклала телефон на тумбочку й вирівнялася під ковдрою:

— Мамо! Я вже лягаю, просто обговорювала завдання з мови!

Су Рьон підійшла ближче, схрестивши руки на грудях, і запитала прямо:

— Скажи мені правду, Су Ґьон. З ким так близько проводила час твоя сестра? Чому в неї весь вечір були палаючі червоні щоки? Хто з хлопців їй сподобався?

Су Ґьон, пам'ятаючи про клятву, яку склала сестрі у затишній італійській піцерії, зобразила найщиріше здивування на обличчі:

— Мамо, ти про що? Я взагалі нічого не знаю! Вона просто раділа, що ми нарешті переїхали й бачили стільки цікавих людей. Вона весь час була зі мною та Кьо Хуном!

Су Рьон пильно дивилася на молодшу доньку кілька секунд, намагаючись зчитати брехню, але Су Ґьон трималася стійко.