Біла ворона та Віфлеємська зірка
3
У книгарні замість Одуда сидів Горобець та читав Фройда. Щоб здаватися поважнішим, він нап’яв окуляри, хоча Ворона була впевнена що, зір у нього стовідсотковий.
Побачивши товариство, Горобець зіскочив зі стільця та галантно цвірінькнув.
— З Різдвом Христовим, майне лібен[1]!
— З Різдвом Христовим, — відповіла Ворона. Снігур відразу попрямувала до книжкових полиць дивитися новинки. — Де Одуд?
— Фрау[2] Одуд полетіла на пляжний острів, але не сказала навіщо. Може, скляночку глінтвейну? Их[3] сам варив.
— Сподіваюся, не з тих мандаринових шкірок, що голуби біля кафе пообсирали? — поцікавилася Ворона.
— Найн[4]! В мене власна рецептура. Крихти та цукати зі штолена. Плюс задубілі мурахи. Ось спробуйте.
Глінтвейн виявився смачним. Ворона міркувала, чи летіти на острів, чи дочекатися Одуда тут в теплі у приємній компанії та з глінтвейном у нозі. Аж тут розчахнулися двері та всередину увірвалися синиці. Їм конче потрібні були привітальні листівки та календарі на наступний рік. Піднявся такий галас, що ледь було чутно голос Горобця.
— Лібен кіндер[5], — що є сили цвірінькав він, — прошу в чергу, битте шон[6]!
Ворона та Снігур по-англійськи вийшли з книгарні та направились у сторону острова.
[1] Мeine Lieben — мої любі
[2] Frau — пані
[3] Ich — я
[4] Nein — ні
[5] Liebe Kinder — любі дітки
[6] Bitte schöne — будь-ласка
#3339 в Різне
#695 в Дитяча література
#864 в Гумор
Відредаговано: 16.01.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
