Біла кнопка

Глава 11

Наступного дня ми зустрілися із Зоряном у парку, сьогодні вихідний день.

- Ія, у тебе на руці є телепорт. Його шукаємо ми, жителі планети Улат. Також його шукають жителі планети Кирі. У нас різні плани на цей пристрій. Ми хочемо робити добро, а вони зло. Ти можеш віддати його нам?

- А звідки я знаю, що ви справді хочете робити добро?

Я сумніваюся, але віддала пристрій, знаючи, що він все-одно знову опиниться на моїй руці, так і сталося.

- Ія, пристрій зник з моєї руки й опинився на твоїй, - сказав приголомшений Зорян.

- Я намагалася його зняти, але він опиняється у мене на руці знову.

- Ходімо зі мною.

- Куди?

- До ученого, разом з яким я працюю.

- Нікуди я з тобою не піду, - рішуче заявила я.

До нас підійшов уже немолодий чоловік, привітався.

- Добрий день, Літ. Ось ця жителька Землі, до якої потрапив пристрій.

- Юна леді, ви нам віддасте пристрій?

- Схоже, що він самостійно обрав собі господиню, Ія знімає пристрій, але він знову опиняється у неї на руці, відповів замість мене Зорян.

- Он як, то, виходить, що доведеться вам, Ія, переселитися на нашу планету.

Я приголомшена, не планую переселятися на іншу планету.

Раптом ми побачили шістьох чоловік, один з них Юрій. На обличчі Літа відобразився жах, на обличчі Зоряна теж.

- Ія, телепортуйтеся кудись разом з нами.

Зорян і Літ узяли мене за плечі і вмить ми опинилися у мене в кімнаті.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше