Ми з дівчатами повернулися в місто. Вихідні ми провели дуже весело.
Я телепортувалася на роботу, Катя уже тут, вона повернулася до мене, і здивовано запитала:
- Ія. а коли ти встигла підійти?
- Я із зупинки прийшла, ти просто не помітила.
На щастя, Катя повірила мені.
День минув, як завжди, тільки Зорян заходив в бібліотеку, ми розговорилися, він сказав, що в нашому містечку недавно, тому хоче, щоб я провела екскурсію, адже я єдина кого він знає. Я погодилася, Зорян узяв книгу й пішов.
Десь через дві години приходив ще якийсь хлопець, який також цікавився телепортом, він записався в бібліотеку, його звуть Василенко Юрій Вікторович, узяв книгу про космос і пішов. Дивно, що лише Зорян іЮрій цікавляться телепортом, більше ніхто.
Зі мною активно спілкуються обдва хлопці. Я провела екскурсію Зорянові. Йому сподобалася прогулянка.
Юрій заводив розмови про космос.
Телепорт почав колоти моє тіло, особливо боки. Я ще раз намагалася його скинути, але він щоразу знову опиняється на моїй руці. Я залишила спроби його синути й користуюся ним далі.
Через два місяці телепорт перестав мене колоти. А ще через деякий час замість кнопки почав з`являтися екран і на ньому писатися передбачення.
Мене це здивувало, здаєтся, що ця кнопка не тільки телепорт.
Відредаговано: 03.06.2023