Глава 6

Зорян приходить до мене в бібліотеку щодня. Він бере книги, інколи намагається говорити зі мною, знову запитував про телепорт. Я сказала, що це просто такий браслет, який я купила на ринку. Чомусь мені не подобається така увага до телепорту. Зорян багато говорить про космос. Каже, що в нього брат і кращий друг космоавти, тому він цікавиться цією темою.

Настала субота. Я, Альбіна і Кіра поїхали за місто велосипедами. Альбіна винесла мангал, ми з Кірою підготували м`ясо для шашлику, овочі для салату.

Ми поїли шашлик, потім вирішили прогулятися селом. У мене задзвонив телефон, я відповіла, хоча номерва не знаю.

- Алло, це хто?

- Привіт, Ійка. Де зараз Льоня?

Я закотила очі, адже мені телефонує теперішня дівчина мого колишнього хлопця. Чути, що дівчина розізлена.

- Ірино, я не знаю, де зараз Льоня, я з ним не бачилася з тих пір, коли ми розсталися.

Я незадоволена цим дзвінком, Кіра і Альбіна покрутили біля скроні.

- Не бреши мені! Ви бачитеся таємно, про це мені сказала моя подруга Жанна! Кажи Льоні хай негайно іде додому! Дай йому слухавку!

Я розсміялася, сміюся над ревнивою Іркою.

- Немає його тут, я взагалі не в місті й гуляю з подругою. Шукай свого Льоню де хочеш.

Я поклала слухвку.

- Звідки вона знає мій номепр телефону?!

Я просто в шоці!

- Можливо, Льоня не стер твій номер, а вона переписала , - припустила Альбіна.

- Які ж є люди, вбила собі в голову , що ви бачитеся і переконати її в протилежному маже неможливо., - сказала шокована Кіра.

- Так, дівчата, ходімо, мені треба відійти від цього дзвінка божевільного.

Ми пішли селом далі.