Біла кнопка
Глава 1
Минув місяць з тих пір, як я знайшла пристрій для телепортації. Головне, щоб про це ніхто не дізнався, тому я телепортуюся додому вже після закриття. Людей приходить мало, закриває на замок бібліотеку моя напарниця Катя.
Я сижу за комп`ютером і шукаю в електронних списках книгу про рослин для читача.
- Ія, подивися, будь ласка, книги про тварин, - попросила мене напарниця.
- Зараз я знайду книги для молодого чоловіка, а потім виконаю твоє прохання.
Катя любить от так підходити до мене і неважливо зайнята я чи ні, це мене дратує. Ія, до речі, моє повне ім`я, воно незвичне і рідкісне, але мені подобається.
Я знайшла список книг для читача, підказала, на яких стелажах їх шукати, потім виконала прохання Каті.
Увечері я телепортувалася додому, поки Катя оглядала читальний зал перед закриттям.
Я швидко переодяглася в домашній одяг і пішла на кухню. Добре, що мами ще немає вдома, бо вона ставила б запитання як я так швидко добралася додому, мені їхати годину марштуткою. Згадала, що треба відімкнути двері й закритися зсередини, я телепортувалася за двері й так зробила. Потім я приготувала вечерю.
Мама пацює кондитером, вона буде вдома через півтори години. Ми живемо удвох, мій таио помер, коли мені було десять років, тобто десять років тому. Я приготувала гречану кашу і яєчню, поїла, потім пішла в свою кімнату.
Відредаговано: 03.06.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
