Частина 2

Відьми  у фольклорі та повсякденному житті

В українському фольклорі відьма — це не просто персонаж з темних казок, а носій таємних знань, спільниця природи і її невидимих сил. Її ім’я, яке походить від слова "ведати", означає не лише знати, а й розуміти, проникати в суть того, що більшість людей не могли ані побачити, ані відчути. Вона була тією, хто чула шепіт вітру, знала мову рослин, могла розпізнати приховану силу трав і, за її допомогою, лікувати чи передбачати майбутнє. Відьма була мудрою, адже природа довіряла їй свої секрети, й вона вміла використовувати їх для порятунку чи, інколи, для відплати.

У багатьох народних легендах відьми мали здатність керувати стихіями, змінювати хід часу і перетворюватися на звірів. Одна з найбільш чарівних і в той же час страшних здібностей відьми полягала в умінні викликати бурю чи змушувати місяць сходити раніше. Їхні магічні ритуали описувалися як тонка, складна магія, яка випромінювалася не лише з темних обрядів, а й з глибокої краси: "Як цей вузол міцний, так нехай і щастя моє буде незламне", — шептала вона, створюючи вузол-захист від ворогів, у якому був захований магічний світ її сили.

Відьми були також зберігачами древніх знань про трави, які вважалися надійними захисниками від зла. Полин, чебрець, звіробій — це були не просто рослини, це були магічні амулети, здатні вигнати нечисту силу. І в той час, коли темна ніч ще не відступала, а день лише мріяв про своє народження, відьма проводила ритуал "відведення біди", запалюючи свічку і шепочучи слова: "Як ця свічка горить, так нехай і злі сили згорять". Так, поки світло повільно долало темряву, душі злісних створінь тікали перед силою її слова.

Але і самі люди не були беззахисними перед чарами темних сил. Червона нитка, зав’язана на зап’ясті з особливими словами, ставала для них захистом: "Як ця нитка міцна, так і життя моє нехай буде захищене". Ще однією могутньою обороною був хліб з сіллю, розміщений на порозі: "Хліб і сіль друзям, а ворогам — дорога подалі". І, звісно, полин — ця жорстка, але неймовірно сильна трава, яку вішали під порогом чи розвішували у кутах будинку, щоб вигнати нечисту силу і прогнати відьму, чиї темні очі вже зловісно миготіли в далекій тіні. Полин — це не просто трава, це був оберіг, який охороняв не лише дім, а й душу. І в старих легендах, що передавались від покоління до покоління, говорилося: сама його присутність мала здатність відлякати навіть найтемніших чаклунок.

Заговори та обряди проти відьом:

Заговір на відьму, що краде молоко

«Йдуть до тебе три білих гуси, на той кут, де відьма молоко краде, а ти молоко віддай!»

Цей заговір використовували, коли підозрювали когось у тому, що він краде молоко з корови. Його вимовляли під час певного ритуалу в північну годину, коли відьми, за народними віруваннями, були найактивніші.

Заговір на виявлення відьми

«Відьма, у чорних чоботях, на чорному коні не проїде, а на білому коні — її видно».

Цей заговір зазвичай виголошували перед тим, як спостерігати за людиною, яку підозрювали у чаклунстві. Вірили, що відьма не може ховатися, якщо правильно застосувати магічні слова.

Обряд з освяченою водою для очищення від відьом

У народі вважали, що свячена вода здатна відлякувати відьом, захищати від їхнього впливу та очищати від злих сил. Для цього йшли до церкви і набирали свячену воду. Ось як це робили:

Обряд очищення водою: Набирали воду з джерела чи колодязя, тричі підходили до церкви, запалювали свічки, і виливали свячену воду по кутах обійстя. Вірили, що це відлякає відьом і приведе до захисту від темних сил.

Обряд з осиковим кілком (заговір від упирів)

Ось ще один заговір, котрий використовували для захисту від злих духів і відьом, в тому числі:

«Оськрили ми труну, а в серці осиковий кілок. Той упир, що мертвого не спокійно зберігає, той і злу силу має. Серце його осиковим кілком проб'ємо!»

Цей обряд проводили для нейтралізації злих духів, зокрема, упирів і відьом. Обряд здійснювали під час ексгумації та особливо в нічний час, коли, за повір’ями, нечисть була активнішою.

Заговір для позбавлення від відьом

Цей заговір вимовляли для того, щоб змусити відьму покинути своє чаклунство:

«Відьмо, йди з моєї хати! Вийди з мого обійстя! Як на полі трава не росте, так і на моїй землі не буде твоєї сили!»

Цей заговір міг використовуватися людьми, які відчували чи підозрювали, що на них наклали якесь чаклунство. Він також вважався сильним оберегом від злої сили.

Обряд із жовтим або чорним гномом для викриття відьом:

Обряд з жовтим або чорним гномом для викриття відьом у народних уявленнях мав магічний характер і базувався на зверненні до містичних сил для виявлення чаклунок. Цей обряд зазвичай проводився в темряві ночі, коли всі стихії були підвладні магії. Ось можливий приклад того, як це могло виглядати в реальному житті:

1. Підготовка: Для обряду обирали місце, де, за народними уявленнями, гном міг відчувати магічні сліди — це часто були покинуті місця, лісові поляни чи місця зі стихійними природними явищами, як-то стежки через болота або старі дерева. Для обряду використовували чорні або жовті предмети, оскільки ці кольори асоціювалися з магією та чаклунськими силами.
2. Покликання гнома: Обряд розпочинався з виголошення спеціальних слів-заклять, спрямованих на викликання гнома або магічної істоти. Це могли бути такі слова: