Білі вірші
5. Люди
Мені здається це егоїстично
І не пристойно
Жити тільки в собі, як равлик у раковині.
Кожна людина свій вибір
Робить самостійно.
Жити для людей щастя.
Люди – брати чи це нещастя?
Комусь потрібні люди, комусь ні.
Хтось може один хоч сто років.
А хтось і хвилини не може без людей.
В один із днів
піде в ліс
Або поле.
Воля, воля
І порожнеча.
Хтось може,
А комусь просто не можна.
Але ось сам на сам
І думки, і думки, і слова.
Якісь зміни
У житті
Хіба не через інших людей?
Вирішуй швидше,
Що тобі важливіше
Порожнеча
Або чиясь присутність.
Люди — це почуття,
емоції.
Люди – це серця.
І часом.
Так, так.
Образи
Але нам не видно,
Через ребра та груди,
Що там у них усередині.
Жах,
Ці людські переживання.
Нейрони.
Нерви.
Думки.
І кому судити гріховні вони?
Сенс життя,
Хіба він не в людях і в коханні?
Або щоб тільки ти,
Сам усе, як павук у павутинні?
Втім, у чому мінус?
Кожен живе своє.
І люди – як вино
Бувають кислими на смак, бувають солодкими.
Тобі вирішувати.
Так люди загадки.
Тобі думати та робити висновки.
Люди – це погано
Або все-таки без них
Ми — ніхто.
Люди – вони хто?
Руйнівники
Чи щастя?
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
