Білі вірші

4. Наталка

Наталка, Наталка.
Сині очі.
Ти, як метелик.
Ну, привіт.

Наталка, Наталка.
Пам'ятаєш, як усе було.
Наївні діти.
Так любили ніжно.

Наталка, Наталка.
Сині джинси.
Пам'ятаєш те літо.
І того,
Типу, принца.

Наталка, Наталка.
Балконні драми.
І поцілунки.
Слова твоєї мами.

Наталка, Наталка.
А чи це було?
Наталка, Наталка.
Те, наше літо.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше