Білі вірші
2. Люблю світло
Ні, не хочу казати про тебе гадості.
Я не та людина, вибач.
Може і треба?
Може ти заслуговуєш?
Але навіщо?
Якщо
Я скажу, що ти погана людина
хіба мені від цього стане краще?
То я теж тоді стану поганим.
Ні.
Живи своє життя.
Нема бездоганних.
Є різні люди.
У всіх щось там своє.
Треба завжди шукати.
Вихід завжди можливо є.
Ні, я не хочу казати про людей погано.
Хай роблять що хотять.
То їх особисті справи.
Коли людина живе в собі.
Коли в людині живе любові.
Їй все одно,
Хто хто там, що робить
Її не волнує
Зовнішні всі обставини.
Людина радіє тому, що є навколо:
Сонячне коло,
Пташиний спів,
Квітка красива,
Метелик гарний летить.
Навколо так багато
Такого
Красивого.
Життя навколо
Це так смачно!
А люди,
То їх особисте.
Та я відмовився
Казати.
Вони і самі знають.
Навіщо
Бути одим их них?
Я люблю світло.
А говорити за очі?
Ні.
Не хочу.
Відредаговано: 12.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
