Накриває тривога.
Слабіють руки і ноги.
Кричить душа, що не хоче страждати,
А мозок бормоче: «Розберемось. Побачим.»
Вечір. Накриває тривога.
Не знаєш куди свої подіти думки.
Що робити, щоб знати…
Що я більше не буду,
Думи гадати, які дуже тяжкі.
Що ж робити, щоб думи
Пішли геть за минулим
Й залишили в спокої душу мою?
Що зробити, щоб люди,
Які пішли за минулим,
Не приходили більше в душу мою.
09. 09. 23
Відредаговано: 04.12.2025