Біль у віршах
Розлука
Сьогодні я лежу покинута. Одна.
Не знаю, що робити далі.
Сумуй сама, нажаль нема,
Опори в тебе під ногами.
Та знаю я, що вже немає.
Земля тікає із під ніг,
І я все чую шепіт Дами,
Яка забрала в мене сили
І змогу встояти на цій землі.
«Не відпускай мене, не йди, не покидай»
Кричала я у слід тій Дамі.
А вона, лишень крилом махнула
Та й полетіла у далекі далі.
Спускаюсь до долу, лежу, спочиваю.
А біль так і пронзає усю.
Не знаю я, що робити далі…
Але зараз я знаю, що не полечу…
Біль розростається, як той бур‘ян
І поринає у душу тобі.
А гірше від того стає тільки більше,
Бо Дама поважна кидає мене.
Я тихо встаю, підіймаюсь на ноги.
Та не хочуть вони мене нести в далечінь.
Як прикро, що люди не знають, як бути
І де шукати зілля міцне.
Немає ні мазі, ні зілля міцного,
Яке б врятувало душу мою…
Та знаю я зараз, немає нікого…
Хто допоміг би мені підвестись,
Злетіти на крилах, знайти оту Даму,
Щоб знов вона знов полетіла без мене…одна...
02. 09. 23
Відредаговано: 04.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
