Біль...

Вірш 9

07.03.2022

23:17

Я не хочу, благаю, не треба!

Не забирайте дитинку на небо.

Її доля бути тут із батьками,

посміхатись і плакати з нами.

 

Я благаю не стріляйте, не треба.

Це ж дитинка маленька,

яка не відвикла від неньки,

а ви вбити хотіли малятко рідненьке.

 

Майте людяність, ви звірі дикі!

Немовля розстріляти, убити.

Нелюди, варвари ви і сволоти.

Згинути вам у нічному болоті!

 

Це дитинка, яка ще й ходити не вміє,

а ви розстріляли клубок тої мрії.

Гнити вам у гімняній тій ямі,

яку вирили ви собі самі.

 

Хай насняться криваві вам жахи:

як ваші руки тримали автомати,

як натисли на курок, убили дитину,

яку понесли за край в домовину.

 

Щоб вам повстали з могили батьки,

по шапці дали і під зад копняки,

щоб ваші роти, безжальні сволоти,

роздерли, і вирвали вам язики.

 

Бійтеся гниди, тікайте з хати,

нашої хати, а ми вас будемо карати!

Безжально та болісно, як ви навчили,

щоб так, як дітей наших ви прикінчили.

 

Не пробачимо вам і не моліть.

На коліна ставайте й голови схиляйте,

як в давні прадавні часи, а ми в свою чергу,

мов кати тюремні, будем голови вам всім рубить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше