Біль...

Вірш 8

05.03.2022

22:40

Мамо, а ти бачила світанок?
Такий собі весняний ранок.
Без пострілів і, без вогнів.

Свіженький ранок та світанок, 
коли живеш, птахи літають,
а постріли їх не лякають, 
не відганяють, не вбивають.

Такий собі спокійний ранок, 
коли квітучий сад цвіте, 
над ним не чутно, як реве,
від болю, відчаю, і втрати,
Материнське серце від утрати,

Той свіжий ранок, без світанку,
Коли стоїш у нас на ганку, 
Не чуєш граду за селом, 
А тиху тишу ту глибоку,
що серце рве, бо так широко,
вона у нас ще не живе.

Чи той світанок, десь за раєм, 
де Бог солдата прославляє, 
за його відданість широку,
за серце те його глибоке,
бо спас дитині він життя,
відавши їй своє буття.

Не знаю, мамо, що й казати,
коли стою я біля хати.
Не бачу я того світанку, 
що мав світити ще з самого ранку...

Марі Керімей (Віка Гальчук)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше