05.03.2022
18:10
Війна - ти стільки вже життів забрала.
Когось убила, катувала,
когось нещадно розважала,
а материнське серце розірвала.
І кожному страху нагнала.
Когось спалила, розстріляла,
а ворога ти покарала,
безжально, нашими руками,
убити хочеш ти, як колишніми віками.
Тих поневірених солдатів,
які на землі нашій, ніц неварті.
Вони трясуться, мов змокрілі кішки.
Ступить не можуть й кроку нишком,
бо наші вже чекають з вишка.
За землю свою будуть рвати, гризти,
мов ті пантери, ніц не лишать.
І біль застрягне десь в повітрі,
розвіється, мов прах на світлі.
Відредаговано: 07.03.2022