Біль...

Вірш 7

05.03.2022

18:10

Війна - ти стільки вже життів забрала.

Когось убила, катувала,

когось нещадно розважала,

а материнське серце розірвала.

І кожному страху нагнала.

Когось спалила, розстріляла,

а ворога ти покарала,

безжально, нашими руками,

убити хочеш ти, як колишніми віками.

Тих поневірених солдатів,

які на землі нашій, ніц неварті.

Вони трясуться, мов змокрілі кішки.

Ступить не можуть й кроку нишком,

бо наші вже чекають з вишка.

За землю свою будуть рвати, гризти,

мов ті пантери, ніц не лишать.

І біль застрягне десь в повітрі,

розвіється, мов прах на світлі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше