Біль...

Вірш 5

02.03.2022

21:55

Ох... мамочко рідна, мені не болить.

Я ангелом став, біля тебе в цю мить.

Я бачу ті сльози, які ллєш беззупинну,

в холодну, сиру, мою домовину.

Не треба, не плач, я все ще з тобою.

Не ятри хворе серце, бо підеш за мною.

Живи і дивись, як вбивають герої...

Падлюк, окупантів, ворожих зі зброї.

Я теж подивлюсь, уклінно схилюсь,

подякую стиха, не буде в нас лиха.

З такими вояками, нас не здолати,

які переможуть, прийдуть до нас в хату,

а ти їм накриєш стіл свій багатий.

Ти чуєш їх мамо, вони не загинуть,

не підуть під землю, як я в домовину.

Я буду над ними, даватиму силу,

не дам їм загинути, впасти на днину.

Підтримаю з неба, подарую життя.

Ви знайте герої, я з вами до кінця.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше