02.03.2022
21:55
Ох... мамочко рідна, мені не болить.
Я ангелом став, біля тебе в цю мить.
Я бачу ті сльози, які ллєш беззупинну,
в холодну, сиру, мою домовину.
Не треба, не плач, я все ще з тобою.
Не ятри хворе серце, бо підеш за мною.
Живи і дивись, як вбивають герої...
Падлюк, окупантів, ворожих зі зброї.
Я теж подивлюсь, уклінно схилюсь,
подякую стиха, не буде в нас лиха.
З такими вояками, нас не здолати,
які переможуть, прийдуть до нас в хату,
а ти їм накриєш стіл свій багатий.
Ти чуєш їх мамо, вони не загинуть,
не підуть під землю, як я в домовину.
Я буду над ними, даватиму силу,
не дам їм загинути, впасти на днину.
Підтримаю з неба, подарую життя.
Ви знайте герої, я з вами до кінця.
Відредаговано: 07.03.2022