Біль...

Вірш 4

02.03.2022

Татку, благаю, не йди, залишись...

Без тебе нам страшно, попереду ніч.

Ми боїмося, живемо в страху.

І біль не мине, в годину тяжку.

Прошу тебе татку, не лишай й на хвилину,

свою безпорадну, малую дитину.

В ночі ходять люди, страшні та лихі,

а ми у будинку лишились самі.

А, як ти так можеш? Ми ж малі діти?

Хіба ти нас кинеш, у пітьмі нічній жити?

 

А, ні. Ми впораємось, татку, йди.

Ти потрібен іншим, і рідній землі.

Лиш одне просим в тебе, татусю - живи,

а ми подолаєм нічнії страхи.

Ми сильні, ми мужні, бо, ми твої діти.

Сьогодні і завтра нам з гордістю жити:

За тебе, за країну і, за всіх людей світу,

що стали зі зброєю нас боронити.

Ми чуєм, ми вірим, ми знаєм одне:

Країна живе, вона не помре.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше