Глава 26.1. Зустріч давніх подруг.

Маша зле дивилась на Родеріка, виходячи з суду верховних. Родерік був не просто братом її чоловіка, він був її братом, який часом бісив її та вона все одно його любила. Та чому цей брат нічого не розповів про її давню подругу?

- І де Ніка? - запитала дружина Рендольфа у Родеріка. 

- В готелі, - відповів той. Перевертень хотів після суду запропонувати їй відправитись у світ без магії.

- Веди мене до неї, - твердо мовила Маша. 

Дівчина понад усе хотіла побачити давню подругу, але в її серці закралась дивні думки. І найголовніше, як потраплянка змогла відкривати портали. 

- Ну привіт, - зайшла Маша, а за нею Родерік та Рендольф. Два брата стояли осторонь лиш спостерігаючи за дівчатами. 

- Маша? - округлила очі Вероніка, коли побачила давню подругу. 

Порталістка сиділа в червоному костюмі в стилі світу магії та читала підручник. Коли її погляд зустрівся з Машиним, то став надто винуватим. 

- Я так рада, що ти жива, - Вероніка різко закусила губу. - Вибач, я не те…

- Плювати, - махнула рукою Маша, обняла подругу та похлопавши по плечу прошепотіла. - Я рада, що ти також жива.

- Я маю зізнатись, - Вероніка відсторонилася. 

- Я знаю, - знову махнула рукою Маша. - Анна мені все розповіла, тому я тебе простила вже давно.

- Вибач ще раз, - закусила губу Вероніка. - За три роки, не було ні дня, щоб я тебе не згадала. 

- Три роки? - Маша повернулась до братів Верденів. - Пройшло ж пів року від сили. 

- Я тобі говорив що час в наших світах по різному йде, - пожав плечима Рендольф. 

- То ти виходить повнолітня вже, - задумалась Маша. - І що плануєш робити? 

- Я не знаю, - глянула вона на Родеріка, той в свою чергу навіть не дивився на неї. - З універа мене випхали, хлопець зрадив, в той світ я повертатись не хочу, а тут я по крайній мірі потрібна. 

- Випхали? За що? І це Віталік зрадив? Він ж лапочка був, - засипала питаннями Маша, згадуючи тодішнього хлопця Вероніки. 

- Прогулювала, - засміялась Вероніка. - А за Віталіка забудь, той взагалі лапочкою був, щоб давала списати, а коли зрозумів, що я і сама нічого не знаю кинув мене. 

- Ми вас лишимо, - Родерік потягнув у сторону брата, щоб не слухати плітки. 

Маша кивнула Рендольфу та брати вийшли за двері.

- Якщо хочеш поїхали зі мною в Саландарські гори, чоловіка свого я вговорю, - запропонувала Маша. 

- Брат Родеріка твій чоловік? - запитала Вероніка. Вона відразу здогадалась, що вони брата, надто вже схожі були. Їй подобалась ідея проводити час з Машею і бути поруч Родеріком, який завжди прийде на допомогу. 

- Так, - Маша посміхнулась. 

- Пройшло пів року, - задумалась Вероніка. - Ти що мать, вагітна? - вона округлила очі. 

Маша голосно розсміялася. 

- В перевертнів трохи швидше це відбувається, - трохи заспокоївшись від сміху пояснювала Маша. - Вони можуть з першого погляду зрозуміти, що ти їх пара. 

- А в Родеріка є хтось? - зненацька запитала Вероніка. 

- На скільки я знаю немає, - Маша чомусь стала похмурою. - Він взагалі ошелешив новиною, що хоче покинути гори. 

- Це погано? 

- Рендольф після зради свого помічника, не зможе нікому довіряти, більше чим Родеріку. А коли і той покине гори, то нам прийдеться все робити самим. А роботи до біса, - похмуро пожала плечима Маша. - Вот якби в нього тут була пара, то він би і залишився. 

- То знайди йому якусь дівчину, - посміхнулась Вероніка. - Хоча я знаю Родеріка декілька днів і з його холодом в нього не те що закохатись, з ним нормально поспілкуватись не вдається. Я пробувала, а ти знаєш мене я заговорю будь кого. А він лиш дивиться на мене, ніби в мене на лобі «лох» написано. А ще й голос його в моїй голові постійно. Хоча якби не цей голос, я не знаю чи вижила б…

- Зажди, - Маша зупинила її не встигаючи за ходом думок. - Ти чуєш голос Родеріка в голові? 

- Так, я думала помру в порталі , а його голос дав мені так би мовити копняка. 

- Цікаво, - задумалась Маша та встала. - Чекай тут. 

Маша вибігла в сусідній номер, де вже почалась гулянка в честь суду. Там була і Латіель і Фінголфін, Мелінда зі Стефано, Еліас з Аріаною, та Маші потрібен був лиш Родерік. 

- Машка, давай з нами, - підняв келих Еліас. 

- Одну хвилинку, - промовила дівчина. 

Маша взяла за руку перевертня та витащила в коридор. 

- Вероніка твоя обраниця? - різко запитала вона Родеріка. 

Той оттетерів від такої нахабності. Він знав прямоту Маші, але що вона буде влазити в особисте не очікував. 

- Дружино моя, я вже скучив, - посміхаючись Рендольф вийшов з номеру, та його погляд змінився, побачивши двох розлючених його найближчих людей. 

- Я пішов, - Родерік ступив крок до номеру, ігноруючи питання Маші. 

- Зупини його, - благально глянула Маша на свого чоловіка.