Глава 18.2. Неочікуваний гість посеред ночі.

- Доброї ночі, ваша величність, - шовковим голосом промовив принц. Він зазвичай не входив у кімнату напівельфійки. То чому зараз вирішив змінити рішення? - Дозволите увійти?

Вона подивилась на нього зверху вниз. Принц готувався до сну, він був одягнений у легкі штані сірого кольору, домашні тапочки та голий торс красувався зверху, на який він швидкоруч одягав сорочку. 

- Звісно, - кивнула королева пропускаючи ельфа. 

У їх одязі був присутній великий дисонанс. Вона у весільній сукні, а він у піжамі. Королеву це навіть смішило, але принц розвіяв усе промовивши:

- Латіель, нам потрібно серйозно поговорити, - сів на крісло біля вікна Фінголфін. - Філіп  не твоя фрейліна. Його обов’язки охороняти замок та тебе. Якщо Філіпом будуть порушені правила, я буду змушений його звільнити, або ж відправити на завдання подалі. 

Латіель слухала уважно не перебиваючи. Вона вдивлялась у сірі очі які так і кричали «Я ревную». Принц ревнував її, обов’язки та правила охоронця тут ні до чого. Він прибіг до неї в кімнату, не до кінця одягнутий, щоб дати зрозуміти, що коханців він не потерпить. 

- Ґудзики, - кивнула Лата на сорочку посміхаючись. 

- Що? - він опустив голову та побачив, що ґудзики не правильно застібнуті. Він швидко це виправив та знову підняв очі на королеву. - Ти розумієш про що я тобі сказав? 

Звісно Лаьіель розуміла. Фінголфін прямо говорить що відправить найкращого охоронця, через реанощі. Лиш одне королеві не було зрозуміло, як він дізнався, що Філіп був у її кімнаті? 

- Звісно, мій принце, - посміхнулась Лата. 

Дисонанс був присутній не тільки в одязі, а й в поведінці та емоціях. Спокійна Латіель та розлючений Фін, який старався приховати свої ревнощі. 

- Допоможете? - Лата забрала волосся та розвернулась до нього спиною. 

Фінголфін підійшов до неї та повільно розстібнув сукню. Вона впустила весільне вбрання на підлогу. Дороги назад не було, Фін вже побачив все, що не мав би, тому королева почервоніла, але спокійно переступила сукню. 

- Мені вийти? - Фінголфін різко відвернувся. 

- Як хочете, - Латіель прикрила руками груди та підійшла до ліжка де лежав її халат. Вона закуталась та розвернулась до принца. 

Фінголфін стояв на місці спостерігаючи за граційними рухами королеви. 

- Це все що ви хотіли, мій принце? - в цей раз грайливий погляд був у Латіель.

- Ні, - він поправив свої сірі штані, а потім потрусив головою. - Тобто так, це все. 

Принц швидко закоркували до дверей, але торкнувшись ручки, Латіель його зупинила. 

- Фіне, - королева трохи не впевнено почала. - Ти хочеш зі мною те що ти робив зі своєю подругою? 

З ноткою ревнощів запитала Латіель. Їй стало цікаве це питання, адже вона не розуміла що хоче принц. 

- Хочу дечого більшого, - розвернувся він та глянув на королеву в короткому халаті. - А ти хочеш цього? - вони знову перейшли на ти. Їх серця шалено забились в одному ритмі. 

- Хочу, - тихо прошепотіла Латіель. - Але я боюсь. 

- Це нормально, моя королево, - Фінголфін не наближався до неї він стояв біля дверей. - Ви боїтесь те що вам невідоме. 

Настільки невідоме, що Фінголфін навіть уявити не міг. Король з корлевою такі тонкощі не обговорювали, а Родерік ці питання оминав. Він сприймав її за сестру, тому для нього говорити про це з нею було огидно.

- Це боляче? - запитала вона продовжуючи тему. 

- Перший раз може бути боляче, - принц підійшов блище, але на припустиму відстань. - Головне, щоб ви довіряли партнеру та повністю занурили думки у процес.

- Фіне, - зробила не впевний крок королева. - Я довіряю тобі. 

Більше слів не потрібно було принцу він підійшов до неї та поцілував у гарячі вуста. Він цілий день мріяв це зробити, ще як тільки побачив її ревнощі, а коли зрозумів, що і сам її ревнує то не міг стриматись. 

Латіель обплелс шию принцу прижалась до нього сильніше. 

Фін занурив руку їй у волося та став цілувати шию. Королева від приємних відчуттів аж на носки встала щоб ще більше відчувати його дотики. 

Фінголфін провів рукою по талії та спустився донизу. Короткий халатик прикрив тільки частину сідниць. Він зжав сідниці напівельфійки та притис то себе. Вона відчула, як щось дуже тверде торкається її паху. 

- Ох, - видихнула йому в шию королева. 

Принц підняв її та перемістив на диван. Він продовжував цілувати королеву повільно, ніби знущаючись пробиратись під халат. Його рука торкнулась між ногами дівчини та вона вся здригнулась. 

- Все добре? - Фін забрав руку. 

- Це було дуже приємно, - важко дихаючи прошепотіла королева. 

Принц розкрив халат та почав цілувати кожен сантиметр її грудей. Спочатку одну потім іншу. Його рука знову опустилась між ніг дівчини та відчувши вологу білизну, він засунув руку та легко вводячи спочатку один палець, потім два, легкими рухами під задоволений стогін королеви масажував. 

Він повільно забрав руки та підняв очі на Латіель.