Глава 4.1. Флеш-рояль, або як Аріана вчила Еліаса «чесно» заробляти.

Еліас відкрив очі від поштовху пошукової магії. 

Він спробував рухнутись, але п’явки були на ньому та висмоктали усі сили. 

Знову поштовх магії, який відігнав кілька десятків п’явок і цим дав змогу вивільнити руки. 

- Ну ж бо, ще один раз, - прошепотів Еліас. 

Але ніякого результату. 

Еліас зібрав залишок магії та струсив ще декілька п’явок. 

- Аріана, - поруч біля нього плило тіло покрите п’явками. 

Еліас почав знімати з неї п’явок. 

Ще один прилив магії та Еліас повністю звільнившись від п’явок взяв на руки Аріану та чим духу плив геть. Як тільки ноги менталіста ступили на землю, він не зупинився. 

З останніх сил, Еліас побіг якнайдалі від річки. 

Біг, поки ноги не відмовили та він впустив Аріану.

- Вибач мене, - прошепотів менталіст дивлячись на темно русяве волося дівчини. Воно більше не було фіолетовим. 

Невже п’явки змогли забрати сили гібрида?

Еліас лежав вдивляючись у небо, він зрозумів що бажано знайти місце покраще для сну, але ноги відмовлялись іти. 

Закривши очі, менталіст заснув в повністю мокрому одязі. 

- Ей, - хтось легенько вдарив менталіста уб бік.  

Він швидко відкрив очі та приготувався до бійки. 

- Це я, - Аріана підняла руки догори. - Це ти нас витягнув? 

- Майже, - задумливо оглядався Еліас. 

З заходом сонця ліс заграв новими фарбами та наповнився теплом. Аж надто тепло було, одяг висох та їм обом довелось зняти верхній шар.

- Я думаю п’явки добряче висмоктали з нас сили, - розглядаючи своє волосся мовила Аріана. - Особливо з тебе. 

- Про що ти? 

- Ти тільки не психуй, - вона простягнула маленьке люстерко, яке завжди носила з собою. Аріана так перевіряла стан свого волосся, адже з ним пов’язана її сила.

- Чорт, бл***, с***, якого х**, що за пи****, - словниковий запас лайливих слів у Еліаса був знатним. У Аріани аж вуха почали в’янути. 

А все через те що, Трандаст повністю посивів. Його волосся було білим наче сметана.

- Скільки часу нас жерли п’явки? - трохи оговтавшись запитав Еліас.

- Судячи по погоді, - почала припущення Аріана. - Можливо два місяці, можливо і  більше. Але по запаху, то декілька років. 

- Ходімо, - махнув рукою Еліас, крокуючи стежкою. 

Менталіст не зронив навіть слова. Аріана вдячна йому була, їй вистачало що вони декілька місяців лежали разом оточені п’явками.

- В такому вигляді нас не пустять в бар, - Аріана намагалась зупинити менталіста, але він не звернув на неї уваги. 

Коли вони зайшли, їх сприйняли за звичайних бідняків. 

Відвідувачі в барі в основному випивали, компаніями грали в покер та голосно обговорювали останні новини. 

- В вас є нічліг і душ? - без привітання промовив Еліас. 

- А платити чим будеш? - не високий наполовину облисівший чоловік підняв брови, чи то власник чи адміністратор. Його погляд перемістився до Аріани. - Нею?

Еліас постукав по кишенях. Пусто. Як і в Аріани, яка всі документи разом з гаманцем кинула на стіл Еліаса в його кабінеті. 

- Як ти смієш? Я правитель…

- Конюшні, - різко перебила його Аріана. - Конюшні правитель. Ми втратили конюшні і він сам не свій. - Аріана стиснула його руку та процідила крізь зуби. - Ми вже йдемо.

Під пильним поглядом чи то власника чи адміністратора вони направились до дверей.  

- Що ти верзеш? - Еліас звів брови. 

- Швидко глянь на двадцять градусів ліворуч. 

Стіна. 

Еліас хотів повернутись, але побачив два вельми знайомих обличчя висівших на стіні. 

«Особливо небезпечні!» - писалось на плакаті. 

Чоловік з русявим воооссям, зеленими очима, та дівчина з фіолетовими пасмами. Якби плакат був чорно білим, їх би одразу впізнали. 

Погляд Аріани впав на стіл, де грали в покер. 

- Можливо ми і зможемо тут переночувати, - дівчина кокетливо почала підходити до столу чоловіків.

- Приймете новеньких? 

Чоловіки оглянули її та дехто навіть облизався. 

“Це вони на запах так реагують?»- подумки сміялась Аріана. 

- Сідайте, - махнув їм гравець з папіроскою у роті, роздаючи карти. 

- Що ти надумала? - Еліас сів біля неї. 

- Покажу тобі як швидко заробити «чесні гроші», - підмигнула дівчина. 

Роздавши карти всі очікували ставки. Еліас та Аріана переглянулися. 

- Знімай одяг, - засміявся хтось з гравців дивлячись на Аріану. 

Дівчина встала з-за столу та зняла з себе кофтинку.