Битва привидів, або таємниця дому Не солодка 20.

Розділ - 3.

Вони приїхали в обід. Чесно, Петро і Марія Кураговичі були трохи здивовані, що їхня ,,донька" вже майже не переживає щодо того куди вони приїхали...

Загалом вдень було спокійно. Оксанка вже подумала, що всі веселощі залишаються на ніч... Але... До вечора наша дівчинка так натомилася, що спала як убита. І цього дня Алла до неї так і не додзвонилася...

Телефонна розмова наступного дня:

Ало, Оксан, ти ще жива?
Ало, та живу як бачиш. Вчора після дороги втомилася, то спала, як убита.
І що? Як ніч?
А, доречі, цілу ніч хтось каструлями брязькав, а твоя мама каже, що в вона чула, але думала, що це тато, знов серед ночі ковбасу наминає...😂😂😂
Ей, я тут зі страху помираю за тебе, а ти регочеш, наче на виставу пішла...😒🙁😡
Ой, не кіпішуй. Сьогодні я все виясню. Побачиш...
Ти дивися там обережно, якщо що. Бо я ж то переживаю...
Добре, добре, удачі тобі. Я на зв'язку...!

Золота Сої

Подобається

#1210 в Молодіжна проза
#486 в Підліткова проза
#1323 в Детектив/Трилер
#558 в Детектив

У тексті є: комедія, привиди, детектив

Відредаговано: 21.07.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись