Розділ - 1.

Історія про принцесу (не таку про яку ви подумали...) з ,,Четвертого королівства"...

Рік 5607.

Принцеса Оксана, як ви зрозуміли товаришує з селянською, проте незвичайною, дівчинкою Аллою. Її батьки через деякий час виявляють, що в їх домі, вже з місяць часу, кобра висиджує яйця, і що днів через 2 вже буде зміїна малеча... 

Петро Курагович не хоче комусь нашкодити і говорить, що залишить свій дім для проживання зміям. Всеодно через тиждень вони мали переїжджати в інше село.

Це було село Полуничне, вулиця Не солодка 20.

Алла не бажає переїжджати, бо там ходить легенда про привидів... Кажуть, вони там щоночі галасують, хоча звідки їм там взятися.

Оксанка пропонує свою допомогу... І їде замість Алли... А це було он як... 😊

- Оксан, Оксан... - хтось пошепки гукає в 2:46 ночі, в Оксани під вікном... - та шо ти дрихлиш, як сурок, прокинься вже.

- Це мені мариться, чи мене хтось гука'? Таке як Алла! - говорить з просоння Оксана.

- Тобі не мариться, це я... Швидше одягайся і йди в сад, я тебе чекатиму під ,,хмарним" деревом... Хутчіш... ! - сказала Алла.

- Ок. Біжу...

Через 7 хвилин.

...

- Але ти Ксюха ,,швидко", я вже подумала, ніби ти заснула по дорозі...

- Ну-ну, не перебільшуй. Там сторожі бігають, як переполохані. Певне знов якийсь наступив на швабру-ноллі і отримав по голові, від чого налякав всіх до-смерті. То чого ти мене звала?

- Ой, Ксюш... Завтра я їду... - сказала Алла і стала бліда, як смерть.

- Е... Та я, ніби, знаю... Ти через це сюди прийшла? - спитала Оксана.

- Ти знаєш село Полуничне? - спитала Алла.

- Так, в 35-ти кварталах звідси. А що?

- А ти знаєш де там вулиця Не солодка 20? 

- А ти можеш ближче до діла? - не терпіла Оксанка...

- Отже ...

- Ще ближче...!

- Там ходять слухи про привидів. Що вони там бушують що-ночі ... 

- і...

- І я помираю від страху, я там не проживу і дня...

- Я зрозуміла. Без зайвих слів, ти хочеш, знову, щоб ти стала мною, а я тобою...

- Мг... Оксан, ти ж знаєш, що ми з тобою, не наче близнята, варто лише помінятися одягом... Ти дівчина смілива. В привидів не віриш. Розгадаєш таємницю і назад...🥺

- Добре... Що б ти без мене робила...

- Дякую, Оксан. Ти краща! Завтра мої батьки вже їдуть...