0. Пролог

0. Пролог

Еволюція, теорія Дарвіна, числа Фібоначчі, бозон Хіггса... - просто асоціативно згадую слова, які ніколи не були нічим більшим, аніж словами. Після кожного розумного слова кидаю камінь у бочку з дощовою водою. Люди ніколи насправді не еволюціонували; як колись ми бились за їжу, самок, життя, так і продовжуємо це робити тисячі років поки існує наш виду. Найголовніші питання протягом всього цього часу: кого з'їсти, з ким спаруватись, і хто головний? Ось вони - три основні догми, які рухають і керують людством. І як би ми не прикривались наукою, мистецтвом, але три кити залишаються незмінними. Все інше - маскування та пустий дзвін наукових світил. Але про мертвих або добре, або не говорять… Адже прийшов час, коли все зайве зникло і оголилося нутро. Сутність. Істина сутніть людини. Три голодних, здичавілих кити-вбивці. Це оголення спричинила Війна Водолія. І, як завжди, по обидві сторони стояли найголовніші вороги один одного - людина проти людини. Жага самознищення проти інстинкту самозбереження. Вижити не має ніхто.

В мене багато часу на розмови з самим собою та багато часу на роздуми. Отже, я думаю і іноді мене цікавить - чому так сталося? Якийсь тріггер все-таки був. Неодмінно. Один палець, один гачок, який запустив зворотній відлік. Навряд чи я колись дізнаюсь ці подробиці. Але чи це важливо? Відомо інше - якщо на стіні висить рушниця - вона рано чи пізно вистрелить. На стіні людства висіло безліч рушниць. У з'ясуванні основного питання - хто ж головний? - ми накопичували та колекціонували зброю, щоб довести усім, що наша грудна клітка і плечі найширші серед сусідів. По всій планеті, на всіх стінах, зброї стало більше ніж людей. І тоді зброя оголосила людству війну. Ні-ні, люди не винні! Просто в один день, однієї години, правило спрацювало. Правило рушниці на стіні. І зброя дала бій. Перший постріл в руках нестриманого новобранця, чи вдала провокація професійного кіллера - тепер байдуже. А далі, один за одним, за принципом доміно - ланцюгова детонація всього, що могло стріляти, підривати, труїти, руйнувати. Померти, але забрати з собою якомога більше ворогів, коли вороги - всі навколо.

Країни знищували одна одну, гинули люди. Думсдейклок відраховував останні секунди. Ракети, навідні гео-шторми, бойові віруси, військові андроїди - вся феєрія наукового прогресу, те, чим ми пишалися, і що так люто відрізняло нас від мавп. Три дні. Стільки знадобилося, щоб покінчити з людською цивілізацію. Три дні, щоб знищити ілюзії і показати “who is who”. Щоб разом перейти у наступну гілку еволюції - людина здичавіла, homo ferus…

Рушниця світу розряджена. Постріл влучно вцілив у потилицю цивілізації. Розбиті міста, отруєна атмосфера, природа, що полює на своїх кривдників - те що ми зараз маємо. Але природа даремно старається нас знищити. Ми вполюємо себе самі. Залишилось ще відсотків десять людства, а значить - ворог ще живий. Людина проти людини. Вижити не має ніхто.

Рушниця світу розряджена. Та в моїй - ще безліч набоїв. І я готовий дати відповідь на три головних питання: хто кого буде їсти, хто і з ким спаровуватися, і хто тут все ж таки головний. По кулі за кожне…