Розділ 6. Свій куточок

Розділ 6. Свій куточок

Елізабет ще не встигла зайти до кабінету батька, а внутрішнє чуття вже підказало, що там відбувається щось недобре. З-за дверей долинав схвильований голос батька, а голосу сестри не було чути.

Вона забігла всередину і побачила, що Ліза лежить на софі в напівпритомному стані, а батько з тривогою поплескує її по щоці, намагаючись привести до тями.

— Елізабет, ти вчасно, сходи за водою, — розпорядився він. — Твоїй сестрі раптово стало зле, — батько намагався зберігати спокій, але відчувалося, наскільки він стривожений. — І накажи дворецькому негайно викликати лікаря.

Елізабет готова була кинутися виконувати прохання батька, якби не одне але. Вона встигла помітити, що на підлозі поруч із софою лежить аркуш паперу та перо, наче хтось впустив їх у стані розгубленості. Її уява миттєво відновила картину подій. У Лізи, мабуть, стався напад автописьма. Він знову був один на двох. Але батька страшенно здивувало й налякало, що дочка стала відчуженою і перестала реагувати на його слова. Збентежений, він, мабуть, спробував забрати в неї папір і перо. І це жахливо! Коли на медіума сходить послання, у жодному разі не можна переривати процес. Якщо інформація залишиться не прийнятою або прийнятою не повністю, медіуму може стати дуже погано. Помітивши, що дочка втрачає свідомість, батько кинувся приводити її до тями, випустивши перо і папір з рук, тому письмове приладдя і опинилося на підлозі.

Елізабет прочитала, що трапляється, якщо не завершити сеанс автописьма, в книзі, яку їй вдалося роздобути нещодавно, — академічному підручнику для медіумів. Там багато корисної інформації. Вона почала його потроху вивчати, щоб мати бодай найменше уявлення про свій дар.

— Не треба лікаря, тату, — Елізабет спробувала заспокоїти батька. Якщо він поки не зрозумів, у чому справа, то буде краще, щоб він так і залишався в незнанні, — зараз все мине. Просто Ліза голодна, ось у неї й закрутилася голова.

Погляд сестри, і справді, ставав усе більш осмисленим.

— Голодна? — в очах батька проскочило каяття. — Це моя провина. Мені потрібно було в першу чергу подбати про все необхідне для доньки, а вже потім починати серйозні розмови про її майбутнє.

Серйозні розмови про майбутнє — це тато вмів. Елізабет знала, яким він ставав суворим і наполегливим, коли йшлося про перспективи його чада.

— Я б, безперечно, так і вчинив, але сьогоднішні газети та ці літознімки… — батько мимоволі скривився як від зубного болю, — вибили мене з колії. Нам багато, багато всього доведеться обговорити з твоєю сестрою, — він знову насупився. — Думаю запросити досвідчену гувернантку, щоб провела для неї кілька уроків доброчесності. Але це все потім, — відмахнувся він від своїх повчальних думок, — а зараз необхідно віддати розпорядження слугам, щоб підготували для Лізи кімнату і подали обід якомога швидше. Як ти, моя дівчинко? — Він стиснув її долоню.

До цього моменту Ліза вже прийшла до тями настільки, що в неї вистачило сил посміхнутися.

— Не хвилюйтеся, містере Бенджаміне, вже все минуло. Почуваюся добре.

Це вона ще не знає, що їй не менше кількох днів буде зле. Якщо вірити інформації, яку Елізабет прочитала у підручнику, можливі слабкість, нудота та запаморочення. І, як не дивно, для максимально швидкого відновлення рекомендується посилене харчування. Тому обід буде дуже доречним.

Щойно батько вийшов з кабінету, щоб дати прислузі необхідні розпорядження, Елізабет одразу ж підняла з підлоги аркуш. На ньому було написано лише два слова:

Саутвілльське зілля

Вона склала папір і сховала у кишені. Обміркує, що означає фраза, потім. А поки що їй хотілося підбадьорити сестру і пояснити, що з нею сталося.

***

Ліза остаточно прийшла до тями лише коли відлежалася трохи у своїй кімнаті. Це ж треба таке! Не встигла вона потрапити до будинку сестри, а вже має власний куточок. Причому слово "куточок" тут недоречне. Кімната виглядала світлою, просторою, затишною, була обставлена ​​чудовими меблями та укомплектована всім необхідним. Бенджамін явно хотів їй догодити. У Лізи поки були абсолютно суперечливі почуття щодо нього. Суворий, але дбайливий. Читає нотації і при цьому балує.

Слугам було віддано наказ принести обід прямо в кімнату Лізи. З ними, вочевидь, вже провели інструктаж. Ніхто не ставив зайвих запитань, звідки у господаря особняка раптово взялася ще одна дочка. Всі поводилися привітно і всіляко прагнули догодити.

Елізабет ні на мить не відходила від ліжка, на якому лежала Ліза, і дуже прискіпливо простежила, щоб сестра до дна осушила величезну чашу курячого бульйону. І поки Ліза розправлялася з супчиком, розповідала, чому їй раптово стало зле. Це, виявляється, така розплата за те, що послання, яке мала прийняти Ліза під час трансу, було записане не повністю.

— Але ж хоч щось я встигла записати?

— Встигла, — Елізабет простягнула їй складений вчетверо аркуш.

Ліза з цікавістю прочитала:

— Саутвілльське зілля. Що це?

— Сама не знаю. Саутвілль — дуже незвичайне місце: подекуди болота, подекуди ліси. Росте багато цілющих трав. З них роблять різні відвари та настоянки.

— Це ж саме в Саутвіллі живе тітка Ізмаїла, яка ростила тебе перші півроку?

— Так.

— Цікаво, це випадковий збіг чи є якийсь взаємозв'язок?

— Важко сказати. Дивись, що вийде, якщо скласти разом те, що я написала, і те, що написала ти, — у Елізабет в руках опинилася прямокутна дошка з позолоченою облямівкою.

Це почнеться вночі. Таке часто відбувається саме вночі. Щоб все пройшло гладко, додай у склянку води три краплі звичайного... саутвілльського зілля.

Ліза задумалася. Що зазвичай відбувається ночами? Взагалі-то нормальні люди вночі сплять. Може, це рецепт снодійного? Але навіщо б їм з Елізабет знадобилася така інформація? Безсонням вони не страждають. Сеанси автописьма мають відкривати щось дуже важливе. У посланні явно не вистачало кількох речень. Як же шкода, що Лізу перервали. Тепер найголовнішого вони з Елізабет і не дізнаються.