Глава 21. Несподівана пропозиція, виконане бажання та королівські таємниці.

Виявилось, що аудієнції добивається Ілан Високорослий, Платиновий Принц, старший із королівських синів. Не хочеться його бачити, та куди ж дінешся? Я вийшла до вітальні із незадоволеним виглядом обличчя:

- Я спала, принце! Має бути вагома причина, щоб потурбувати чужий сон!

- Спала, Діано? Проти ночі? Це не дивно?

- Не дивно, бо я минулу ніч не змогла й очей стулити через нерви.

- Коли спатимеш вдень, то і цю ніч не зможеш заснути.

- Краще кажи, чого прийшов?

- Повідомити, що твоя людська особистість спричиняє все більше фатальних подій.

- Що ще трапилось? - стиснулось тривожно серце.

- Ще не трапилось, та наймолодші принци посварилися і викликали одне одного на дуель. А там вже подивимось, що буде, або один загине, або інший. Втім, цілком можливо, що й обидва. Кілька століть назад через землянку була винищена уся королівська родина і відбулась зміна династії. Можливо, усе повторюється.

- Рут у важкому стані, Абу увесь переламаний, тепер ще й Гай з Тіром… Ілане, ти не доклав рук до знищення братів через те, що я обрала не тебе?

- Я примусив молодшеньких організувати дуель? - скептично хмикнув Ілан, склавши руки на грудях.

- Ні, звісно.

Чудово розумію, що то наслідок вранішніх подій, коли я натякнула четвертому принцу, що п’ятий може прибрати і його з дороги до моєї руки. І все ж… Окрім дуелі залишаються ще трагічні випадки із Рутом та Абу. А кажуть же - шукай, кому вигідно.

- Ілоне, якщо раптом, гіпотетично, звісно, загинуть усі четверо твоїх братів. Хто стає спадкоємцем, хто забирає регалії та головний приз - потраплянку з людською кров’ю?

- Хочеш мене винним зробити? Не вийде. Я пролітаю через те, що ти знехтувала моєю пропозицією руки та серця. Після Гая ти станеш нареченою мого батька.

- Що-о? Що за дикі закони?! У нього ж є дружина!

- Такі випадки бувають дуже рідко, але закон дозволяє забрати під своє крильце наречених чи дружин загиблих синів.

То може усі нещастя - справа рук Хрома Третього? Пригледів собі юнку і шукає спосіб отримати на мене права законно… А сам «доцю, доцю…» Але загубити задля цього рідних дітей? Не можу повірити, що він здатен на таке.

Ілон ніби почув мої думки:

- Батько не здатен на злочин, він любить свою сім’ю.

- Коли так, то хто наслідуватиме у разі загибелі короля? - Підняла насторожені очі. Можливо, й не слід вести таку розмову, та я вже не могла зупинитися.

- А ось тоді вже усе отримаю я.

- Таки це тобі вигідно! Це ти задумав, щоб повернути втрачене! Я ж знаю, що ти мав стати королем, а тут з’явилась я і змішала усі карти. Та, повір, я не знала про ваші дурні правила та закони! Я не хотіла тобі зашкодити!..

- Зупинись, Діано. Віриш чи не віриш, та я нічого поганого братам не вчиняв і навіть не збирався. Чому ти не питаєш, хто отримає корону та тебе, якщо й мене приберуть зі сцени?

- І… хто?

- Батьків молодший брат, мій дядько. А за ним ціла вервечка родичів, я вже й не пригадаю, хто за ким у списку.

Зрозуміло, я ніколи не дізнаюсь, хто кого вбив, і ніколи не буду у безпеці. Тікати, тікати…

- Невже через людські гени можна піти на вбивство?

- Я б не пішов, та за інших не можу сказати.

- Ілане, що мені робити? Ти прийшов не просто так, правда?

Старший принц дивився пронизливо, ніби на допиті. Напевно, він навідав мене не просто так, а з якимось планом.

- Правда, - кивнув. - Завтра подивитись на дуель збереться увесь цвіт Дворфії. Оголоси перед усіма, що передумала, що не бажаєш ні за кого виходити, крім за мене. Врятуй моїх молодших братів. Вони ж за тебе б’ються! Якщо ти станеш моєю, дуель не матиме сенсу.

Оце так неочікувана пропозиція! Але ж це неможливо!

- Твій батько казав, що дівчина робить лише перший вибір, а далі підкорюється закону.

- Так було завжди, але в один чудовий момент закони втрачають свою силу, переписуються і все змінюється. Все, що колись здавалося сталим та непорушним, з часом ламається та перевертається догори дригом. Стань тією, хто ламає старий устрій, Діано! Наполягай на своєму, будь твердою - і тебе послухаються. Ти надто важлива для Дворфії!

- Але ж десь ходить потенційний вбивця… Це просто диво, що Рут та Абу вижили. Хочеш стати наступною мішенню?

- Якщо ти станеш моєю, я зумію захистити і себе, і тебе. У вбивці залишиться надто мало часу - одна доба до весілля, і надто багато тих, кого треба вбити. Він відступиться. Та й між братами свари припиняться.

- Ще краще було б мені просто зникнути, - прошепотіла сама до себе.

- Зникнути - не варіант. Куди б ти поділася? Не забувай, що знаходишся в імперії дворфів, у наших володіннях, глибоко під землею. Назад шляху немає, Діано.

- Та то я просто так, гіпотетично.

- Відкинь фантазії і підключай логіку. Іншого шляху немає. Принаймні, шляху, при якому з’являється можливість зупинити шалену карусель, що закрутилася із твоєю появою.