Денисов старався, як міг. Це був титанічний труд знайти організацію, в якій замовили той клятий бетон. Це виявилося не так просто. Він обдзвонив та об'їздив майже всіх, хто займається продажем бетону. Ніхто нічого не знав. Чи просто не хотів зізнаватися, що продав бісів бетон.
Особливо, його напружували невеликі напівлегальні фірмочки, де ціни були нижчі, ніж у великих компаній. Тямущі люди йому розповіли, що такі контори можуть приторговувати в темну, брати все готівкою, податки з того не платити. Та й бетон у них може бути не зовсім їхній. Одним словом, цими ненадійними хлопцями Германович зайнявся з особливим завзяттям. Блефував, залякував, розповідав, що є свідки, які бачили їхню машину на тій злощасній ділянці у той злощасний день. І це таки дало свої плоди. Але толку з того, виявилося мало. Бо замовниця не дурна, й номер, що йому дали продавці бетону виявився одноразовим. Контактувала вона з нього лише з ними. Й зараз абонент вже не абонент, як то кажуть. Одним словом, знову глухий кут.
*******
Коли Данило розповів Фаї новину про Аліну, вона всю ніч не могла заснути. Тривожні думки ніяк не хотіли покидати її. А після того, як Даня повернувся з моргу та підтвердив, що тіло, яке знайшли, дійсно належить Аліні, Фая рознервувалася не на жарт.
Ситуація стала критична, коли Германович таки знайшов та розговорив водія бетономішалки. Той зміг сказати точну дату та час, коли він привіз замовлення на ділянку. Й було це саме в той день, коли Данила виписали з лікарні й коли Женя бачив автівку Лади біля їхнього маєтку. По часу та місцю розташування тієї клятої ділянки вона цілком могла встигнути скинути тіло Аліни у свіжий розчин та опинитися біля будинку Данила саме в цей момент.
Ось тут Фаїна остаточно втратила спокій.
- Даня, дзвони цьому придурку Женьці! Попередь його! Мене він не слухає. Видно сильно йому сперма в голову вдарила.
- Вони ж наче розійшлися, - нагадав Данило.
- Та диви! Зараз вона прийде, хвостом, щоб не сказати гірше, перед ним покрутить і все! Попроси його приїхати, щоб ми разом могли поміркувати, що робити далі.
Даня таки послухав дружину і того ж дня вони зустрілися всі втрьох.
Фая докладала надзусилля, аби не кинути Женьці в обличчя: "Я ж казала! Я попереджала! Щоправда, вона її не з'їла, а закатала в бетон." Але вона чудово розуміла, що ні до чого хорошого це не призведе, тож таки стрималась.
Женя теж, чесно кажучи, не був такою вже наївною дитиною, що вірить у розповіді про діда Мороза та чарівних принцес. Він також мав певні сумніви щодо Лади. Але відсутність жодних доказів її провини та, що там приховувати, сексуальний потяг до цієї жінки, не давали йому стовідсотково визнати її вбивцею та маніакально, як Фаїна, звинувачувати її.
Ще й купа доказів проти Аліни, як то її абсолютно незрозуміла поява у будинку Боженків перед самим нападом; відбитки на пістолеті; нездорові почуття до Данила, які могли перерости у серйозні проблеми з головою… Ні, Євген добре пам'ятав це біляве чудо, не раз бачив її в офісі Дані. Так, вона начебто не схожа на людину, яка може ретельно продумати та підготувати вбивство. З іншого боку, якщо вона поїхала мізками, прорахувати її дії та поведінку може бути дуже навіть складно. Але після того, як Аліну знайшли мертвою, його уявлення змінилися. Гіпотетично може звичайно бути таке, що її психопат-напарник Ігор, з якоїсь причини вбив її. Але щось Жені не подобалося в цій версії. Можливо, це все вплив Фаї, а можливо, власна інтуїція.
Як не крути, у Лади була мета - Данило, й Фаїна їй заважала. Отже, й причина для вбивства у неї була. Та й спланувати все так ретельно, щоб ніхто не підкопався вона могла. Це якраз в її манері вести справи.
Отож, вони зібралися всі втрьох у Боженків на квартирі. Зібравши докупи всі факти, які вони мали на цей момент, прийшли до висновку, що пред'явити Владі, попри все, немає чого. Ну, була вона в цьому районі приблизно в час скоєння злочину, але вона має пояснення цьому. На самій ділянці її не бачили.
- Свята та божа! Хто б подумав! І що нам з цим усім робити? - роздратовано сказала Фая.
Хлопці мовчали. Тоді Фаїна звернулась до Жені:
- Ти ще мені! Скільки нервів через тебе витратила! Як можна було зв'язатися з нею? Досі не можу зрозуміти!
Женька ображено зиркнув на неї.
- Чого зразу я? Це все через твого чоловіка. Якби він не був таким багатим красунчиком, нічого б цього не сталося!
- Ну, давай, з хворої голови на здорову! - стенув плечима Даня. - А я його ще завжди захищаю! Ти що мені пропонуєш - капітали профуфиркать і жиром обрости?
- Ніхто нічого не буде фуфиркать! - відрізала Фая. - Й тим паче ніякого жиру! Женька, замовкни! І пообіцяй, що навіть дивитися в її бік не будеш та до себе її не підпустиш, щоб вона там не витворяла.
- Я не зрозумів - так мені мовчати чи обіцяти? - розгублено сказав Женя. А потім серйозно так додав: - Я думаю, що нам навпаки треба тримати її ближче. Хай вона думає, що контролює ситуацію. Нам треба змусити її помилитися. Потрібно знайти її слабке місце, спробувати вивести з рівноваги, змусити нервувати.
- І як же ти збираєшся цього досягти? Довести її до нервового зриву у ліжку? - в'їдливо так запитала Фаїна. - Слабкі місця він зібрався шукати. Знаю я, яким місцем вона слабує.
#9635 в Любовні романи
#3719 в Сучасний любовний роман
#2077 в Детектив/Трилер
#826 в Детектив
кохання вірність подружжя, дружба почуття вибір, прагнення справедливості
Відредаговано: 07.05.2021